Уроки №26-27 Сортування плиток за розміром, кольором та ґатунком; прилади для сортування плиток.
Навчальний модуль ЛП-3(2-3).1. Підготовчі роботи
Компетентнгість ЛП-3(2-3).1.1.
"Підготовка плиток під лицювання і настилання підлоги
Уроки №26-27 Сортування плиток за розміром, кольором та ґатунком; прилади для сортування плиток.
Шановні учні. Прошу вас опрацювати презентацію та виконати завдання на оцінку.
ІНФОРМАЦІЯ НА УПАКОВЦІ
Упаковка
несе всю необхідну інформацію про керамічну плитку: її сортність, ступінь
морозостійкості, групу зносостійкості, клас поверхневої стійкості, клас
стійкості до впливу агресивних середовищ, категорію безпеки, спосіб формування,
кількість випаленням , призначення, розмір (калібр) та іншу. Головне -
навчитися цю інформацію читати.
Насамперед зверніть
увагу на колір маркування на упаковці. Це не просто фантазія дизайнера, а
інформація про якість плитки. За міжнародними нормами вся маркування червоного
кольору відповідає продукції 1-го сорту, синього кольору - 2-го сорту і
зеленого кольору - 3-го сорту.
Зробимо
невеликий ліричний відступ, що стосується сортності керамічної плитки. Існує
міжнародний стандарт ЕN 98, згідно з яким визначають сортність плитки. Так, для
першого сорту допустимо 5% плитки з дефектами в кожній партії; для другого
сорту частка плитки з відхиленнями від функціональних параметрів плитки
збільшена до 25%. Під третім сортом розуміється партія, в якій частка дефектної
плитки перевищує 25%. Насправді, кожен виробник сам визначає сортність своєї
продукції і простежити, до якого ж сорту насправді стосується ця плитка,
практично неможливо. З іншого боку, не варто впадати в паніку, оскільки основна
частина керамічної плитки, як вітчизняного, так і імпортного виробництва,
відповідає першому сорту. Продукція второга сорти, як правило, не перевищує
10%. Товару третього сорту і того менше. Але гарантій, що він вам не
дістанеться, не дасть жоден продавець.
Про призначення плитки говорить відповідна піктограма (символіка) на упаковці. Якщо це кисть руки, значить перед вами плитка для стін. Якщо - ступня на темному тлі, значить, ви маєте справу з підлоги плиткою. Піктограма "сніжинка" вказує на морозостійкість керамічної плитки. Додаткову інформацію про цей параметр дають наступні позначення:
АI і ВI -
морозостійка плитка, придатна для зовнішніх робіт
А II і В II
- плитка середньої морозостійкості
АIII і В III
- плитка, придатна тільки для внутрішніх облицювальних робіт.
Символ
"пелюстка полум'я" несе інформацію про кількість обжигов, через які
пройшла глиняна заготовка. Цифра 1 біля піктограми вказує на одинарний випал,
цифра 2 - на подвійний. Присутність на упаковці двох однакових піктограм вказує
на підвищену якість виробу (в рамках даного критерію).
Особливу
групу складають кислототривкі керамічні плитки, призначені для облицювання
приміщень, що піддаються впливу кислот. До них відносяться плитки з
маркуванням:
КШ і ТКШ -
шамотні плитки;
КФ -
порцелянові плитки;
ТКД -
дунітової плитки;
КС - плитки
напівсухого пресування.
Щоб полегшити вибір, варто орієнтуватися на загальноприйняте розподіл по зносостійкості. Вся плитка поділена на п'ять груп (PEI, по європейській класифікації). Група PEI-I призначена для стін, PEI-II і PEI-III - для підлогових покриттів у вологих приміщеннях, а підлоги в кімнатах краще покрити плиткою PEI-IV. Найстійкіша плитка - PEI-V, вона вважається професійною і часто укладається в громадських будівлях - магазинах, на стадіонах, вокзалах. Якщо плитку планується використовувати поза теплих приміщень, потрібно звернути увагу на вологопоглинання та морозостійкість - ці дві якості нерозривно пов'язані. Чим більше вологопоглинання, тим менш морозостійка плитка. Загалом, морозостійкого прийнято вважати, з водопоглинанням менше 3%. Ці ж різновиди плитки можна без побоювання застосовувати в басейнах і лазнях. Досить важливим параметром є і хімічна стійкість - здатність виробу нешкідливо для себе витримувати контакт з агресивними речовинами (побутовою хімією, плямами, добавками для басейнів, солями і кислотами). Тут «правлять бал» норми ISO 10545-13. Згідно з ними, керамічна плитка глазурована (GL) і неглазурована (UGL), класифікується в порядку убування стійкості таким чином:
- клас АА - продукт за результатами тестів не має
ніяких видимих змін зовнішнього вигляду;
- клас А - продукт за результатами тестів має легкі
(незначні) зміни зовнішнього вигляду;
- клас В - продукт за результатами тестів має
середні зміни зовнішнього вигляду;
- клас С - продукт за результатами тестів має
часткову втрату первинного зовнішнього вигляду;
- клас D - продукт за результатами тестів має повну
втрату первинного зовнішнього вигляду.
Перед літерою, що позначає клас, додають букву (або дві літери) з абревіатури типу плитки, G (GL) - глазурована, U (UL) - неглазурованная.Такім чином, маркування ULA або UA слід розуміти як «плитка неглазурована, відповідна класу А», а знак GB (GLB) - «плитка глазурована, відповідна класу В».
Сорти плиток.
Сортування плиток за розміром, кольором та ґатунком. Прилади для
сортування плиток.
Немає жодного виробника, який ставив би перед собою мету випустити
керамічну плитку низького сорту. Але не завжди бажання виробника випускати високоякісну
продукцію не завжди співпадає з його можливостями.
І справа тут не стільки у виробнику, скільки в особливостях
технологічного процесу. Після закінчення процесу виготовлення виробів
відбувається контроль розмірів, міцності і зовнішнього вигляду, після
чого вироби сортуються. У разі відхилень вищеперелічених характеристик від
норми зразки виключаються з першосортної партії.
Існує міжнародний стандарт EN 98, згідно з яким визначається сортність
плитки. Приналежність її до того або іншого сорту відбита на упаковці. Як
правило, сорт керамічного виробу (керамограніту) позначається італійськими
термінами: перший сорт - "prima", "seconda" - другий і так
далі. В деяких випадках сорти розділяють за допомогою кольору. Маркування на
упаковці для першого сорту - червоного кольору, для другого - синього, для
третього - зеленого.
Зазвичай, вироби другого сорту мають дефекти кольору (нерівномірність
колірного покриття, плями) або дефекти лицьової сторони, такі як: кривизна
поверхні, кривизна сторін, напливи на краях і раковини. Контроль за зовнішнім
виглядом виробів і визначення тональності плитки здійснює оператор на
спеціальному стенді. По прийнятих нормах допускається наявність в партії
першого сорту до 5% керамічних плиток з відхиленнями і дефектами поверхні.
Вироби другого – 25 %; і третього сорту можуть мати більшу кількість дефектів.
На коробках із зразками повинно вказуватися: назва виробу, колір, формат,
калібр (відповідно до таблиці калібрів), тон, технологія виготовлення,
кількість в кв. м і штуках, країна виробник, завод-виготівник і сорт продукції.
Сортність керамічної плитки визначається за двома критеріями: естетичним і
функціональним. Для першого сорту естетичні критерії мають на увазі цілісність
робочої поверхні. Згідно із згаданим вище стандартом EN 98 для оцінки
естетичного виду виробу проводять наступне: на 1 кв. м поверхні укладаються не
менше 30 окремих плиток. За поверхнею ведеться спостереження з відстані 1 м при
інтенсивності освітлення 300 люкс, після чого дається оцінка. Що стосується
функціонального критерію для першого сорту, то згідно з тим же стандартом для
першого сорту не допустимі: щербини на ребрах лицьової поверхні, ушкодження
лицьової сторони, плями, плішини, пухирі, хвилястість і поглиблення глазурі, а
також інші явні дефекти.
Естетичні критерії для продукції
другого сорту визначаються приблизно так само, як і для виробів першого сорту,
з тією лише різницею, що оцінка якості дається на підставі спостереження
робочої поверхні з відстані не 1-го, а 2-х метрів. За функціональними критеріями для
керамічної плитки другого сорту допустимі: сколи на лицьовій поверхні (не
більше 2мм в кількості не більше 2 шт.), плішини (загальною площею не більше 10
мм), щербини на ребрах з боку лицьової поверхні (шириною не більше 1 мм і
загальною довгою не більше 10 мм), плями, пухирі, скипання глазурі, порушення
інтенсивності забарвлення, розривши фарби декору, зміщення декору (невидиме з
відстані 2 м).
До третього сорту відносяться усі вироби, що не задовольняють вимогам
першого і другого сорту.
Плитки, доставлені на об'єкт, сортують за
розмірами (калібрують), за кольором, відтінкам і якості лицьової поверхні.
Для сортування плиток за розміром використовують шаблон або спеціальне пристосування.
Одночасно з калібруванням плитки сортують
за кольором, тоном і малюнком. Для цього їх порівнюють з прийнятими еталонами.
Відсортовані плитки укладають по групах відповідно до розмірів, малюнком,
кольором і відтінками.
Особливу увагу звертають на зовнішній
вигляд плиток. Вони повинні бути правильної форми, не мати опуклостей, вибоїн і
тріщин. Кути плиток повинні бути прямими. Відхилення сторін від прямого кута не
повинно перевищувати 0,5 мм. Глазурована поверхню плиток не повинна мати
дефектів (недоливів, затікань, пухирців, волосяних тріщин).
Питання для
самокотролю
1. Які сорти плитки ви знаєте?
2. Як іх позначають?
3. Як їх визначають?
4. Які прилади для сотрування
плитки ви знаєте?
Тест "Сортування плитки"
Виконайте мультимедійену вправу
Коментарі
Дописати коментар