Уроки 3-4 Правила провішування та види опорядження колон
РН 5. Виконувати роботи середньої
складностіпід час обштукатурювання поверхонь
ПК1 Здатність виконувати провішування прямолінійних поверхонь, улаштування марок
та маяків.
Уроки 3-4 Правила
провішування колон
Буває, що в конструкції будівлі вони відсутні, але буває так, що вони входять до неї і особливо видніються на фасаді, що вимагає особливо ретельної їх обробки.
Паралельно з їх фізичною функцією нести навантаження, колони можуть бути виконані спеціально для того, щоб внести «родзинку» в фасад будівлі, зробивши декоративне оформлення колон, наприклад, ліпним декором, який буде гармонійно поєднуватися з іншими елементами фасаду, як карниз, віконні тяги (наличники) та інші.
Однак, варіантів обробки і декорування їх багато, як власне, і самих видів колон. Якщо брати в розрахунок перетин колон, то вони бувають такі:
- прямокутного/квадратного перерізу;
- круглого перерізу;
- багатогранного (6-й, 8-й і т. д.) перерізу.
Цей перелік вміщує в собі колони, виконані з матеріалу бетону і цегли, крім того, у самій статті йдеться про штукатурку колон, виконаних з даних матеріалів, металеві колони необхідно спеціальним чином підготувати (набити металеву сітку і виконати перший шар обриском) або обкласти цеглою.
При наявності капітелей в таких колонах також робота протікає легко: фактично капітель складається з багета (карниза), який витягується на кожній грані колони.
Однак, як показує практика, менше людей сприймають такі колони як «родзинку» фасаду чи інтер’єру, адже суворі, гострі, прямокутні форми далеко не всім по душі.
Такі колони можуть мати однаковий переріз або звужуватися до верху (колони з ентазисом) і перевага їх полягає в кращому естетичному баченні фасаду та інтер’єру на їх фоні, а також у різноманітності видів і прийомів декору для таких колон.
Практичність таких колон також велика: немає гострих кутів, отже складніше зачепити, забитися, пошкодити оздоблення і т. д. і т. п.
Однак, деякі операції все ж простіше: кожна грань легше затирається, ніж вся площина круглої колони; подальша обробка також простіше. Є прийоми декорування, але набагато менше, ніж у вищеописаних видах колон.
По суті, основою для штукатурення колон багатогранним способом є колони круглого перерізу, адже спочатку конструктивно вони тільки й бувають круглими (бетонні) і прямокутними/квадратними (цегляні, бетонні).
Далі розглянемо, яким чином відбувається оштукатурювання колон всіма цими способами, процеси і робочі операції по обробці тієї чи іншої основи колони.
ВИКОНАЙТЕ КОНСПЕКТ
Оштукатурення чотиригранних колон
Грані всіх колон, що йдуть в ряд, повинні бути однакової ширини – це і все вищесказане враховується при провішуванні.
Керуючись старими і сучасними технологічними картами, відмінності у виконанні робіт практично немає. До складу процесу оштукатурення чотиригранних колон (як і інших видів колон) входить кілька робочих операцій, перелік їх такий:
- провішування чотиригранних колон;
- улаштування направляючих для штукатурення;
- оштукатурення чотиригранних колон.
Провішування чотиригранних колон можна умовно розділити на кілька етапів: провішування передніх, задніх і бічних площин. Першим ділом провішують передні площини колон крайнього ряду (кутових колон) або задні площини – без різниці.
Провішування починають із крайніх кутів крайніх колон, влаштовуючи верхні марки з дюбелів. Потім на ці дюбелі чіпляють шнур, натягуючи його вздовж всього ряду колон, і визначають за нього товщину шару, регулюючи його відстань шляхом забивання дюбеля або ковзання петлі нитки, зачепленої за нього. Потім за встановленими дюбелями вішають висок і, таким чином, влаштовують нижні марки, за яким також натягають шнур. По натягнутих шнурах встановлюють проміжні марки з осколків плитки, посаджених на розчин або з тих самих дюбелів.
Улаштування направляючих для штукатурення можна на сьогоднішній день спостерігати в роботі майстрів без виконання марок: для визначення нерівностей прямолінійності ряду колон і товщини шару, просто натягують шнури по дюбелям, забитим по кутах колон крайнього ряду. Після того, як визначена оптимальна товщина шару, і натягнута нитка показує цю товщину, спочатку встановлюють крайні рейки по цим дюбелям, потім рейки проміжних колон по шнурах – без будь-яких марок.
Так, після того, як виставлені рейки передньої і задньої площин, їх (передні і задні площини) штукатурять і тільки після цього, рейки прибирають і прикріплюють їх на оштукатурені поверхні за рівнем та кутом 90 градусів, а також з однаковою відстанню між ними.
Оштукатурення чотиригранних колон, як було сказано вище, відбувається попарно: спочатку оштукатурюються передня і задня площини, потім бокові. Розчин застосовується цементно-піщаний або ще краще, цементно-вапняний. При оштукатурюванні бетонних колон з самого початку, ще перед провішуванням, на них набивають металеву сітку, або ж при оштукатурюванні користуються сучасними готовими сухими будівельними сумішами.
Колони з цегли рясно зволожують, перший шар – набриск, повинен бути рідким. Розчин наносять таким же чином, як і при оштукатурюванні поверхонь стін, починаючи зверху рядами зліва направо, справа наліво), застосовуючи ківш для набризку, ківш або кельму для основного шару – «ґрунту».
Оштукатурювання багатогранних колон
При затиранні кожній з граней колони важливо звернути увагу на їх кути, так як вони найбільш проглядаються зі всієї колони і на них чудово видно усі недоліки і нерівності.
У цьому випадку технологія оштукатурювання колон схожа з такою як при витягуванні круглих колон з однаковим радіусом по всій довжині і має точно такий же набір процесів:
- провішування колон;
- улаштування направляючих;
- оштукатурювання колон багатокутними тягами.
Провішування колон відбувається точно таким же чином, як і круглих: на колони крайніх рядів по осьовому центру з відступом кілька см від краю встановлюються дюбеля, натягують шнури, регулюючи відстань від капелюшка дюбелів до поверхні колони. По відрегульованим дюбелям за допомогою виска або рівня виставляють нижні дюбеля.
Також натягують шнури і виставляють проміжні рейки. Якщо висота колон велика, то між верхніми і нижніми дюбелями колон крайніх рядів виставляють ще й проміжні, натягуючи також проміжні шнури між ними і відповідно, дюбеля інших рядів колон.
Дуже важливим при встановленні марок є контроль їх по центральній осі, так як шаблон складається з двох рівних частин, які також простягаються по напрямних, виставлених по ним.
Улаштування направляючих багатогранної колони виконується по виставленими марками. При цьому важливо забезпечити вертикаль їх з обох векторів – щодо колони і відносно осьового центру. Для правильної орієнтації відносно осьового центру, ясна річ, повинні бути правильно виставлені марки, за якими виставляються напрямні таким чином, щоб марки були посередині осі рейки.
При цьому важливо розуміти, що напрямна рейка проходить рівно по центру лицьової грані, відповідно, роботу по її монтажу потрібно виконати вкрай акуратно, ретельно, з дотриманням всіх допусків СНиП. Описуємо ці допуски для тих, хто досі не знає: відхилення по площині і рівню не повинні перевищувати 2 мм на 2 м висоти, але не більше 5 мм на всю, будь та колона хоч 20 м.
Оштукатурювання колон багатокутними тягами відбувається по виставленими напрямними. Колона при цьому ділиться на дві захватки, розділені напрямними рейками і штукатуриться відповідно також захватками. Кожна захватка обкидується розчином рядами від рейки до рейки по напрямку зверху вниз. Потім відразу ж простягається шаблон кілька разів до того моменту, як сформуються повноцінні полоски з тонкими, чітко проглядаються кутами.
Те ж саме роблять і з другою захваткою, відразу потім слідує демонтаж направляючих і марок, заповнення розчином їх штроб і затирка колони методично по гранях.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
(для ознайомлення)
Оштукатурювання круглих колон
Особливо важливо ретельно поставитися до затірці кругової поверхні, адже чим якісніше виконати її, тим легше здійснювати потім шпаклювальну накривку (у разі фарбування або обробки тонкошаровими декоративними штукатурками).
Технологія, за якою здійснюється штукатурка круглих колон, була, є і залишається традиційно незмінною (за винятком нанесення штукатурного шару з сучасних сумішей), при її виконанні також проводять такі дії:
- провішування круглих колон;
- улаштування направляючих для шаблону;
- оштукатурювання круглих колон радіусними тягами.
Провішування круглих колон значно відрізняється від такого у випадку з прямокутними, а саме тим, що марки виставляються всього чотири на всю колону: дві верхніх на лицьовій/звороті зверху і дві з тих же сторін знизу.
По крайніх колонах у верхніх точках по центру фронтального виду на відстані 10 см від їх закінчення забиваються дюбеля, по яких натягається шнур і регулюється так, щоб не одна з колон у ряду не торкалася до нього. Після цього по відрегульованим верхнім дюбелям відпускають висок, за якими монтують нижні дюбеля і також натягають шнури. Теж саме виконують і з другої сторони колони, по шнурах монтують марки проміжних колон.
Провішування колон з ентазисом (поступовим зауженням до гори починаючи з 1/3 колони) відбувається так: у верхніх частинах колон забивають довгі дюбеля або цвяхи, і по їх капелюшках пускають висок, за якими встановлюють нижні і середні (на висоті 1/3, з якої починається звуження колони) дюбеля-марки. Від верхніх головок дюбелів відміряють відстань, на яку потрібно звузити радіус. Після цього натягаються шнури і все як завжди.
Улаштування направляючих для шаблону відбувається по виставленими марками, причому не тільки за рівнем відносно вертикалі, але і відносно центральної осьової. Для того, щоб не було ніяких не состиковок, заздалегідь заготовлений шаблон півкола колони приміряють до виставлених напрямних, протягуючи його вздовж усього тіла колони.
Може статися помилка, в результаті якої з одного боку між напрямними шаблон може не поміститися, а з другої навпаки – не дістати до них. Це означає, що є розбіжність від центральної осі колони, в цьому випадку потрібно обчислити, яка з направляючих вірно виставлена і по ній з допомогою шаблону виставити другу.
Улаштування направляючих для колон з ентазисом являє собою монтаж круглих кілець, виконаних з дерева або вигнутих з металу – не важливо. Ці кільця складаються з двох половин і монтуються на штукатурний розчин, орієнтуючись на марки. По цим кільцям буде вкруговую тягнутися крива рейка, якою провадиться формування кривої ентазиса (поступового звуження колони до верху, починаючи з 1/3 висоти).
Оштукатурювання колон радіусними тягами відбувається в кілька прийомів: оштукатурювання однієї і другої половини колони, розділені напрямними рейками і замазування штроб після демонтажу рейок оштукатуреної колони. При цьому важливо виконувати роботу без тривалих перерв так, щоб затертий шар грунту вийшов монолітним (цілісним).
Для цього потрібно «закидати» розчином рядами зліва направо у напрямку зверху вниз одну половину і протягнути кілька разів шаблоном, потім теж саме проробити з другою половиною. Після того, як обидві сторони протягнуті, потрібно демонтувати рейки і марки, закласти тим же штукатурним розчином штроби, що утворилися від них, і провести затірку всього шару ґрунту колони.
Якщо мова йде про штукатурення колон з ентазисом, то робота проходить дещо інакше: накидають розчин по колу всій колони, до самого низу, потім протягують вкруговую заздалегідь заготовленою рейкою з ентазисом кілька разів, до того моменту, як буде сформована чітка крива. Після цього направляючі кільця знімають, закладають штроби розчином і виконують затирання всього сформованого шару ґрунту колони.
Декоративне оформлення колон та їх архітектурних елементів
Так, крім оштукатурювання чотиригранної колони, витягування за шаблоном багатокутної або круглої форми стовбура, колона може вміщати в собі такі архітектурні, декоративні та ліпні ефекти:
- канелюри;
- рустування;
- молдинги;
- капітелі;
- бази колон;
- декоративна накривка.
Деякі з даних видів прикрас колон виконуються по сирому, тільки що поштукатуренному стовбуру, це потрібно врахувати і підготувати все необхідне заздалегідь, щоб встигнути виконати роботу.
Можна спостерігати два способи формування каннелюр: перший, коли тільки що оштукатуренна і затерта колона прорізається спеціальним шаблоном з металевою окаймовкою (сучасний спосіб, так би мовити, «алхімія»), і другий, класичний, коли при витягуванні самої колони застосовується шаблон з канелюрами.
На закінчення каннелюр формуються вручну плавні напівкола. Крім того, канелюри можуть бути виконані криволінійними, за допомогою шаблону, направляючими якому служать канати, закріплені на колоні за бажаною траєкторією, якою передбачається виконати канелюри.
Рустування – це прийом, який застосовується для оформлення штукатурного шару під кам’яні блоки, засобами формування прорізів різних форм і глибини. Рустів (вирізів) буває безліч, і складаються вони з архітектурних обломів і інших елементів.
Виконується рустування по сирій штукатурці заздалегідь підготовленим шаблоном, яким під лінійку прорізають руст, а у випадку з круглими колонами, замість лінійки застосовують круглі направляючі або канати.
Таке рішення з технологічної точки зору може бути виконано двома способами: мокрим і сухим. Сухий спосіб – це монтаж на клейовий розчин фасадного поліуретанового виробу – тут і говорити не про що, а ось мокрий спосіб виконання молдингів – це вже тема.
Витягуються вони по відповідному профільному шаблону на поверхні, що бажано ще не схопилася (це забезпечить краще зчеплення), в іншому ж випадку добре використовувати більш чіпкий розчин з домішкою вапна (цементно-вапняний розчин). На поверхні відбивають контури, до них притуляють напрямні, по яких тягнуть шаблон, кути оброблюють вручну кельмою або дерев’яною лінійкою.
За своїм художньо-декоративним оформленням вони можуть бути досить різноманітні і різнитися за ордерами. При цьому найлегший ордер у виконанні – це доісторичний, коли капітель не містить художньої ліпнини, а лише складається з профільної тяги, яка виконується вкругову тим же штукатурним розчином, яким витягався і сам стовбур колони.
Решта ж ордера вимагають особливих художніх навичок для їх виконання, але можна взяти готову поліуретанову ліпнину, яка на сьогодні дуже популярна і поширена.
Бази виконуються по шаблону шляхом кругової тяги і не мають яких-небудь ліпних прикрас і архітектурних орнаментів. Єдина заковика полягає в тому, що база (як втім і капітель) має солідну товщину, тому витягується в кілька прийомів, шарами.
Як правило, виглядає це так: наносять перший шар і протягують шаблон, щоб прибрати надлишки розчину в місцях, де його шар мінімальний, потім після схоплювання першого шару цей цикл повторюється другий і третій рази.
Розчин, який для цього використовується, може мати різноманітний вміст, наприклад, раніше був вельми популярна суміш з білого тонкого помелу цементу і мармурового пилу, таким розчином виходив розкішний вид колони, а також він мав відмінну стійкість до атмосферних і механічних навантажень
Коментарі
Дописати коментар