Уроки 17-18 Види та призначення, технічна характеристика розчинів для мінеральних декоративних штукатурок

- квітня 22, 2023

ШТ – 4.3.2 Оштукатурювання стін декоративними та спеціальними штукатурками

Уроки 17-18 Види та призначення, технічна характеристика розчинів для мінеральних декоративних штукатурок

Особливості мінеральної декоративної штукатурки

Найбільш поширений вид штукатурок – полімерцементні. Назва говорить сама за себе, оскільки до їх складу входить цемент і вапно. Це готові сухі суміші. Перед початком робіт їх просто розводять водою до потрібної консистенції. Всі види полімерцементної штукатурки відрізняє міцність і стійкість до агресивних впливів (стирання, подряпини), вони чудово захищають поверхню від проникнення вологи, і в той же час, паропроникні. Але існує і ряд негативних чинників:

знижена еластичність створює ряд труднощів при виконанні робіт – ускладнює розтягування розчину;
виникнення мікротріщин.

Сьогодні налагоджений випуск двох видів мінеральної штукатурки:

звичайна за цілком прийнятною ціною – бюджетний варіант;
ВІП – з фракціями мармурової крихти, блискітками та іншими наповнювачами.

Склад суміші підібраний таким чином, що стійкий до високих температур (не горючий) і абсолютно безпечний для проведення робіт по утепленню фасадів будівель з застосуванням пінополістиролу. Оскільки, це найпростіша звичайна штукатурка, надати їй тон дуже складно. Після нанесення і повного висихання, її покривають фарбою. Полімерцементна штукатурка проста в роботі.

До полімерцементних декоративних штукатурок на основі сухих розчинових сумішей ставляться такі основні вимоги: висока адгезія до основи, мінімальне водопоглинання, гідрофобний ефект, добра паропроникність, тріщіностійкість; вони мають легко наноситися; модуль пружності опоряджувальних покриттів має бути вищий, ніж у основи.

Усі ці вимоги забезпечуються за рахунок застосування полімерів Вінапас у комплексі із водоутримувальними і реологічними домішками.

Полімерцементні декоративні штукатурки:

А — крупнодисперсна, для внутрішніх робіт, без водозахисних властивостей, має низьку опірність до тертя і адгезію до основ;

В — крупнодисперсна, для зовнішніх робіт, рекомендується для опорядження конструкцій із цегли і легких бетонів;

С — крупнодисперсна, для опорядження будівельних конструкцій з підвищеною щільністю структури (важкі бетони, азбестоцементні листи тощо), має водозахисні властивості (низьке капілярне водопоглинання), добру адгезію до всіх основ, високі опірність до тертя і зносостійкість;

В — поліпшена середньої крупності; може наноситися на глазуровану плитку;

Е — дрібнодисперсна, із водозахисними властивостями, для внутрішніх і зовнішніх робіт, технологічно зручна, наноситься практично на будь-яку поверхню жорсткою щіткою або валиком, може створити будь-який рисунок на поверхні.

Відсоткове співвідношення цементу і гашеного вапна коливається відповідно до вимог: найбільший вміст цементу — підвищена міцність на стиск, ударна міцність і водозахисні властивості, але поряд з цим — найбільша схильність до утворення тріщин, унаслідок жорсткості розчину. З підвищенням вмісту гашеного вапна поліпшуються технологічні властивості (зручність у роботі), але знижується міцність на стиск. Карбонатні наповню-вачі, такі як мармурова крихта або вапно, можна використовував як заповнювачі або замість кварцових пісків. Якщо штукатурку наносять на пористі або дуже вологопоглинальні поверхні, то слід застосовувати ґрунтовки (праймери) у вигляді розчинених у воді полімерів Вінапас.