Державний освітній стандарт 7133.F.43.31-2024 з професії «Штукатур»,

Результат навчання РН 1. Виконувати підготовчі роботи перед обштукатуренням поверхонь

ПК1 Здатність здійснювати підготовку поверхонь під обштукатурювання.

Уроки 3-4 з теми "Основні відомості про частини й конструкції будівель"

Що таке професіоналізм?

Це - знання помножені на досвід.

Досвід ви будете здобувати, навчаючись спочатку у виробничих штукатурних майстернях , а потім на будівельних об'єктах. ЗНАННЯ про будівельну справу ви зможете отримати саме на уроках ТЕХНОЛОГІЇ та МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА.

Вирушаємо у КРАЇНУ БУДІВНИЦТВА.

І наша перша зупинка:

БУДИНОК І ЙОГО ОСНОВНІ ЧАСТИНИ

Опрацюйте презентацію з теми уроку.

Навчальна література

1. Карапузов Є.К., Матеріали і технології в сучасному будівництві. Підручник.―К.: Вища освіта, 2006. ― 495с. 2. Власенко А.М. Лицювальник-плиточник: Навчальний посібник.―К.: Літера АТД, 2008.― 280с. 3. Кошман В.І. Спеціальна технологія штукатурних і облицювальних робіт

ВИКОНАЙТЕ МУЛЬТИМЕДІЙНІ ВПРАВИ З МЕТОЮ УСВІДОМЛЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Виконані завдання та запитання надсилайте на мою сторінку у Viber (Тетяна Кух)

ДОДАТКОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ З ТЕМИ УРОКУ

Матеріальну основу будівлі складають його конструкції. Залежно від призначення розрізняють наступні конструктивні елементи будівель

· несучі, тобто сприймаючі навантаження від вище розміщених конструкцій, устаткування, меблів і т. д.;

· захисні , тобто ізолюючі приміщення від зовнішнього середовища або такі, що розділяють їх між собою;

· поєднуючі , тобто що виконують одночасно і функції несучі і захисні .

1 — фундамент; 2 — підлога підвалу; 3 — перекриття над підвалом; 4 — гідроізоляція; 5 — зовнішні стіни; 6 — міжповерхове перекриття; 7 — внутрішні стіни; 8 — перегородки; 9 — перекриття на горищі; 10 — горище; 11 — дах; 12 — сходи; 13 — парапет; 14 —вікна; 15 —відмостка

Будівлі мають підземну і надземну частини . Фундаменти і стіни підвалів утворюють підземну частину будівлі; зовнішні і внутрішні стіни, міжповерхові перекриття сходи, дах — надземну частину.

Для житлових і громадських будівель характерні наступні конструктивні елементи.

Фундамент — підземна частина будівлі, що сприймає навантаження від вище розміщених елементів і передає їх на грунт.

Вибрати відповідний фундамент для будинку — головна задача, з якою починається будівництво.Неправильний вид позначиться на довговічності будівлі, міцності або стане причиною непотрібних витрат.Тому спочатку слід визначитися саме з типом опори. Для цього враховується ряд важливих параметрів.

Глибина залягання грунтових вод. Якщо вони занадто близько до поверхні, то невідповідний фундамент призведе до підтоплення і нерівномірного осідання будівлі.
Щільність і склад грунту. Рухливі грунти вимагають одного виду підстави, щільні — іншого.
Глибина промерзання землі. Якщо не врахувати цей фактор, то після кожної відлиги з’являється шанс утворення тріщин у фундаменті, стінах і перекриттях.

Будь-яке будівництво починається з аналізу геологічних даних місцевості і розрахунку навантажень, що дозволяє отримати технічне обґрунтування можливості будівництва будинку в умовах певної місцевості ще на етапі проектування. Самостійну перевірку можна провести, якщо на ділянці викопати яму до 2 м, можна буде визначити рівень ґрунтових вод і глибину промерзання грунту.

Процес зведення будівлі починається з фундаменту. Будучи основною опорною частиною всієї конструкції, фундамент витримує вагу всієї зовнішньої конструкції, розподіляє його і передає грунту. Саме якісно побудований фундамент здатний запобігти руйнівним процесам (перекіс стін, осідання будинку і т. д.), не дозволяючи будівлі зміщуватися або деформуватися під дією факторів навколишнього середовища. Тому, першочерговим завданням при будівництві будівлі, є йог захист від факторів, які призводять до пошкодження фундаменту. До таких факторів відносяться високі грунтові води, температурні деформації, агресивні кислоти і речовини в ґрунті, рельєф місцевості, сейсмічна активність і т. д. Отже, матеріали для гідроізоляції фундаменту повинні протистояти цим факторам, забезпечуючи тим самим надійний і тривалий захист.

Для початку коротко ознайомимося з існуючими видами фундаментів, основні відмінності яких, полягають в їх конструкції і технології закладки.

На сьогоднішній день в будівництві застосовуються:

Вид фундаменту	Особливості конструкції	Область застосування	Схема
Стрічковий фундамент	Являє собою залізобетонну смугу (монолітну або збірну з панелей, блоків), яка йде по периметру, замикаючи контур всієї споруди. По цій смузі зводяться всі несучі стіни будинку. Верхня частина фундаменту називається цоколем. При значній вазі конструкції проводиться облаштування піщано-гравійної подушки під фундамент, яка покривається гідроізоляцією. Глибина закладення фундаменту залежить від якості ґрунту та навантажень.	Найчастіше застосовується в приватному будівництві для заміських будинків і дач, стіни яких побудовані з бетону, цегли, дерева або каменю, а також в проекті, яких є підвал або гараж. Фундамент є популярним у будівництві завдяки простоті його технології та надійності конструкції. Однак фінансові та трудові витрати теж зростають. Цей фундамент не слід будувати на ділянці, де глибина промерзання грунту невелика.
Стовпчастий фундамент	Конструкція фундаменту складається з масивних стовпів, виготовлених з цегли, бетону, залізобетону або каменю, які розташовані по кутах споруди, а також в місцях підвищених навантажень (перетин стін). Нижня частина стовпів розширена, для розподілу і зменшення навантажень на слабких грунтах. Всі опори пов'язані між собою рамою (ростверком). Простір між стовпами заповнюється щебенем і накривається шаром бетону. Залежно від типу ґрунту, може вимагати споруди піщаної подушки.	Застосовується для будинків з невеликою масою, що володіють легкою конструкцією. Наприклад, дерев'яні, панельні або каркасні будинки з різних видів деревини. Відрізняється відносно невеликою вартістю і швидким зведенням, однак виключає наявність підвалу і цокольного поверху. Цей фундамент не слід будувати на пучинистих грунтах, так як у нього погана стійкість при рухомиому ґрунті.
Монолітний фундамент (різновидом є плитний фундамент, плаваючий фундамент)	В основі фундаменту використовують спеціальну монолітну залізобетонну плиту, яку укладають на шар щебеню. Виготовляються такі плити прямо на місці. Як правило, плита не заглиблюється. На цю плиту спираються всі несучі елементи конструкції. Особливість його конструкції полягає в тому, що залізобетонна монолітна плита здатна зміщуватися разом із будовою, компенсуючи коливання ґрунту, через що її називають «плаваючою». Поверхня під основу фундаменту повинна бути ідеально рівною. Перевагою даного типу фундаменту є відсутність обмежень при плануванні конфігурації споруди та їх міцність. Слід врахувати, що облаштування гідроізоляційного шару є обов'язковою умовою для продовження терміну експлуатації будинку.	Застосовується для спорудження як невеликих заміських будинків, котеджів, в яких поверховість не перевищує 3 поверхи, так і для висотних будівель. Плита фундаменту виступає основою підлоги. Слід зазначити, що це достатньо надійний вид фундаменту, який витримує високі навантаження і температурні перепади. Його конструкція дає можливість будь-яких перепланувань будинку. Однак, зведення фундаменту даного типу супроводжується значними витратами фінансів, матеріалів, часу і трудових ресурсів. Виключена можливість будівництва підвалу і цокольного приміщення. Вибір даного виду фундаменту може бути обумовлений високим рівнем підземних вод або слабо-несучими властивостями ґрунту (пучинистих, просадних), а також підвищеною сейсмічною активністю. На болотистих грунтах споруджують плаваючий фундамент.
Пальовий фундамент (на забивних палях)	Є аналогом стовпчастого фундаменту. Має багато модифікацій способів закладки. Основу конструкції фундаменту складають підпірки – стовпи, які заглиблюють у землю до твердих шарів грунту, на які передаються всі навантаження конструкції. Палі можуть виготовлятися з бетону, сталі, дерева. Однак в якості опор (паль) може використовуватися і азбестова труба, яку заповнюють цементним розчином. Верхня частина паль з'єднується ланцюжком з балок. Труби добре протистоять пучінню грунту і можуть зменшити витрати бетону.	Використовується у великогабаритному будівництві будівель, мостів, ліній електропередач, завдяки підвищеній несучій здатності. До переваг фундаменту відносяться її надійність, довговічність, простота монтажу і мінімальна просадка по закінченню часу. Однак пальовий фундамент не широко застосовується в будівництві, оскільки є одним з найдорожчих і трудомістких фундаментів. Вибір даного фундаменту найчастіше відбувається із-за нестійкості грунту, високих грунтових вод вибраної ділянки, болотистій місцевості або нерівного ландшафту.
Пальово-гвинтовий фундамент	Зведення конструкції фундаменту здійснюється на гвинтових палях, на ділянках, де високий рівень грунтових вод або нестійкий верхній шар грунту. Гвинтова паля являє собою сталеву трубу зі спіральною лопастю навколо стовбура, яку угвинчують глибоко в грунт. Її наявність дозволяє ущільнити грунт навколо основи палі під землею. Наземна частина всіх паль зрізається на одному рівні, і заливається бетонною сумішшю. Характеризується високою несучою здатністю, швидкістю монтажу, і разом з тим, економічністю (витрати можуть бути на 40% менше, ніж при будівництві стрічкового).	Вибір пальово-гвинтового фундаменту часто обумовлений неможливістю зведення інших видів фундаменту з-за особливостей ґрунту (болотисті, торф'яні або обводнені). Даний вид фундаменту переважно застосовується при будівництві малоповерхових (каркасних дерев'яних заміських будинків на складних ландшафтах. Конструкція дозволяє будівництво цокольного поверху. Його можна побудувати в стислі терміни в будь-який час року.

Розглянуті вище типи фундаментів можна вважати основними. В будівництві застосовуються різні їх модифікації. Крім того, всі фундаменти розрізняються за ступенем глибини закладення і висоти наземної частини: мілкозаглубленний фундамент, сильнозаглубленный фундамент. На вибір глибини фундаменту впливають кілька важливих факторів: проект будинку, обсяг навантажень на основу, геологія ландшафту, показники надійності грунту і рівень грунтових вод. https://sanpol.ua/ua/library/tehnologii-gidroizolyatsii/osnovnye-vidy-fundamentov/

ФУНДАМЕНТИ БУДІВЕЛЬ

Кожен використовується згідно з розрахунками та екномічною доцільністю. Наприклад стрічкові фундаменти найдешевші, стовпчасті використовують в будівлях переважно каркасного типу, суцільні в сейсмічноактивних зонах, пальові на слабких грунтах.

Дренаж навколо фундаменту

Розповідь про фундаменти була б неповною, якщо не сказати про дренажі. При грамотній споруді будинку, дренаж необхідний, адже він відводить воду від фундаменту під час осінніх і весняних дощів і танення снігу. Особливо він потрібен, якщо в будинку є підвал.

Щоб зробити дренаж, навколо фундаменту викопується траншея, в яку під нахилом укладається дренажна труба. Можна використовувати спеціальну трубу для дренажу, а можна зробити її самому. Для цього береться ПВХ труба і в ній просверливаются дрібні отвори.

Труба загортається в спеціальну тканину і засипається гравієм і піском. Тканина і присипка не дадуть отворів замулитися, і такий дренаж служить довго. Дренажні труби потрібно вивести в спеціальний колодязь.

Стіни (зовнішні і внутрішні) - відділяють приміщення від зовнішнього середовища, одночасно сприймають навантаження від перекриттів і передають їх на фундамент.

За статичним навантаженням розрізняють стіни :

несучі - сприймають навантаження від власної ваги і міжповерхових перекриттів, що на них опираються ;
самонесучі - тобто навантаження від перекриттів не несуть,
навісні - такі, що сприймають навантаження від власної ваги в межах поверху і передають її на міжповерхове перекриття або колони.

За конструктивним вирішенням розрізняють стіни:

· дрібноементні, такі, що викладаються з цеглини, керамічного каменя, дрібних блоків;

· великоблочні, що монтуються з підвіконних, простінкових, перемичкових і кутових блоків (зовнішні стіни), а також з вертикальних і горизонтальних блоків (внутрішні стіни);

· великопанельні, що монтуються з великорозмірних елементів порівняно невеликої товщини; для зовнішніх стін використовують одно модульні (розміром на кімнату) або двох модульні (на дві кімнати) панелі;

Опори, колони - що замінюють стіни, виконують у вигляді цегельних стовпів , залізобетонних або сталевих колон, стійок з азбестоцементних труб, заповнених бетоном.

Коло́на (фр. colonne, лат. columna — «стовп») — архітектурно оброблена вертикальна опора, як правило, кругла в перерізі. Елемент тримальної конструкції споруд та архітектурних ордерів.

Основні елементи

фуст, або стовбур;
капітель;
база[1].

У класичних архітектурних ордерах головна частина колони — фуст — тоншає догори, іноді при цьому роблено криволінійні обриси або ентазис («припухлість»), та оброблювано вертикальними канелюрами (рівчачками).

Відстань між колонами називається інтерколумнієм.

Архітектурне застосування

Колони Храму Зевса Олімпійського в Афінах

Уже в архітектурі Стародавнього Сходу та античності колони застосовувано в композиції як фасадів споруд, так і внутрішнього простору. Колони використовували й для архітектурної оздоби стін: колони надавали їм потрібного масштабу та ритмічної розчленованості.

Часто колони застосовуються в рядах, об'єднаних перекриттям, — колонадах. Залежно від способу розташування колон (колонад) розрізняють типи будов — перистиль, гіпостиль, моноптер, диптер, периптер, простиль, амфіпростиль тощо.

Колони часто використовували і як опори для арок та склепінь. У вигляді окремих архітектурних елементів спільно зі скульптурами колони споруджують як пам'ятники, наприклад, на Майдані Незалежності в Києві, або ж Олександрівська колона в Санкт-Петербургу[2].

У каркасних будівлях колони беруть на себе навантаження від елементів, що до них прикріплені або спираються — балки, ригелі, ферми тощо.

Архітектурні ордери

Портик Каріатид , Ерехтейон, Афінський Акрополь

Каріати́да (грец. καρυάτιδα, karyatides — карійські діви, жриці храму Артеміди в Карії (Лаконії) — вертикальна підпора у вигляді жіночої постаті[1], статуя одягненої жінки.

ПЕРЕГОРОДКИ

Сходи — це конструктивний елемент для сполучення сполучення між поверхами. Найбільш поширені збірні залізобетонні , с ходи, що монтуються з маршів і майданчиків або з маршів з двома напівмайданчиками під фарбування або обклеювання шпалерами.

Залізобетонні сходи : 1- східцевий марш, 2- східцеві площадки

Іноді , в окремих випадках повязаних з людьми з обмеженими можливостями , які не можуть користуватись сходами, використовують пандуси.

пандус

Вимоги до пандусів в Україні

З 1 квітня 2019 року В Україні вимоги до пандусів дещо змінилися. Набрали чинності нові будівельні норми ДБН «Інклюзивність будівель і споруд» За констатацією представника Держбуду переважна більшість пандусів в Україні не відповідає вимогам доступності та небезпечні для людей з обмеженими фізичними можливостями. Крім того, у багатьох будівлях конструкція сходів така, що дуже ускладнює переобладнання з влаштуванням пандуса. Ці будівлі недоступні для самостійного входу/виходу маломобільних осіб, що робить їхнє проживання проблематичним.

Відповідно до оновлених будівельних норм, в усіх громадських та житлових будівлях з перепадами рівнів повинні бути пандуси. Під час проектування будівель обов'язково має бути передбачено прямий безперешкодний доступ з території до будинку, а в місцях суттєвих перепадів рівня поверхонь влаштовуються ліфти, піднімальні платформи, вертикальні підйомники, пандуси. Крім того, вони повинні бути як на вході до будівлі, так і всередині.

Згідно з нормативом безпечний нахил зовнішнього пандусу має бути не більш ніж 8 %, а внутрішнього — 10-12 %. При цьому максимальна висота пандуса не повинна перевищувати 0,8 м, а після кожного підйому задля безпеки руху мають бути горизонтальні майданчики розміром 1,5 м, де можна зупинитись і перепочити.

Для безпеки людей з обмеженими можливостями поверхня пандусів має бути з неслизькою шорсткою та рівною поверхнею. При однобічному русі ширина має становити щонайменше 1,2 м, а при двобічному — 1,8 м.

Під час проектування нової будівлі необхідно передбачити ліфти, а під час реконструкції будувати пандуси та підйомники

Відкидний пандус (складений)

Відкидні пандуси прикріплені з одного боку до стіни або поручнів і розташовані вздовж сходів. При використанні пандус опускається на сходовий марш. Після використання знову відкидаються до стіни, щоб не заважати проходу сходами.

Пандус біля торгового центру з перилами з нержавіючої сталі

Пандус для подолання порогів (рампа)

Рампа , або пандус для подолання порогів, відрізняється малими габаритами та використовується в тих випадках, коли потрібно переїхати на інвалідному візку поріг чи бордюр на вулиці, а також через інші невеликі перешкоди.

Стаціонарний бетонний пандус с поручнями із неіржавіючої сталі

Стаціонарний пандус із нержавіючої сталі

Пандус-платформа

https://steelart.org/pandusy/vidy-pandusov

Дах — конструкція, що завершує будівлю і що захищає його від зовнішнього середовища. По конструктивному рішенню розрізняють дахи:

горищні, що створюють між перекриттям верхнього поверху і дахом простір (горище);
без горищні - об'єднуючі в одну конструкцію перекриття верхнього поверху і дах.

Вікна — це світлопрозорі обгороджування, призначені для освітлення і провітрювання приміщень. Їх заповнюють заскленими рамами , склоблоками, профільним склом коробчатого типу.

Вікна а – з заскленими рамами; б – з склоблоками ; в – з профільним склом; 1 - рами; 2 — дерев’яна коробка; 3 — скло; 4 - склоблоки; 5 — стальний кутник; в — арматура; 7 — розчин; 8 — профільне скло; 9 — ущільнююча прокладка; 10 — зовнішній водовідлив

Двері - є рухомим обгороджуванням, що забезпечує зв'язок між приміщеннями, а також вхід і вихід з будівлі.

Двері : 1- дверна коробка; 2- дверне полотно

Відмостка або вимощення - це конструктивний елемент призначений для відведення води від фундаменту.

Відмостка, вимощення має ширину понад 0.7м і захищає фундамент від дощових та талих вод

Парапет - це виступ основної стіни над дахом

Стіни (зовнішні і внутрішні) - відділяють приміщення від зовнішнього середовища, одночасно сприймають навантаження від перекриттів і передають їх на фундамент.Як правило більшість стін підлягають облицюванню різноманітними облицювальними матеріалами.

Підлога- конструктивний елемент будівлі , який сприймає навантаження від переміщення людей,з руху транспоту та інших експлуатаційних дій.

Сходовий марш - одна із самих затребуваних різновидів залізобетонних виробів у сучаснім будівництві. Призначені сходові марші для створення всіляких сходів у будинках будь-якого типу - це й житлові будинки, і офіси, і промислові будинки. Насамперед нагадаємо вам, що маршові сходи, для яких використовується даний продукт виробництва, як і раніше справедливо вважаються самими надійними й міцними. Сходовий марш являє собою похилу складову частину сходів, складається з рядів щаблів, закріплених на несучих балках. По нормі встановлено, що число щаблів повинне бути не менш 3 і не більш 18, а ширина - не менш 900мм. Сходові марші є дуже міцним залізобетонним матеріалом, спрямовані на підвищення рівня безпеки й зручності користування, здатні витримувати більші навантаження, тому знаходять широке застосування в будинках, де одночасно перебуває велика кількість людей (торгові центри, офіси). Крім цього, завдяки своїй міцності, залізобетонні сходові марші й сходові майданчики застосовуються в будівництві при будь-яких кліматичних умовах, а також у районах з високою сейсмічністю (7, 8 і 9 балів).

Сходові майданчики – , які виготовляються з бетону класу не нижче В15. Сходові майданчики можуть бути покриті керамічною плиткою. Сходові марші і майданчики можуть бути виконані у вигляді одного цілісного елементу. Застосовують сходи і майданчики як в будівлях із збірного залізобетону, так і в цегельних будівлях. Бетонні сходові майданчики, використовуються для з'єднання з збв маршами з метою створення сходових прольотів в допоміжних, промислових, адміністративних або житлових будівлях.