Уроки №43-44 Затирання штукатурки колове та врозгін.

                             

 Результат навчання  РН2  Виконувати просте оштукатурювання поверхонь

ПК1  Здатність виконувати технологічні операції при простому оштукатурюванні поверхонь

Уроки 43-44

Призначення, види та способи затирання штукатурки. Види та способи нанесення накривки.



1.  Прийоми колового затирання

Затирання виконують колоподібними рухами і врозгін. Затирання врозгін більш чисте. Його найчастіше виконують при високоякісній штукатурці.




Затирання колоподібними рухами виконують наступним чином:

-       однією рукою беруть терку і притискають полотно до поверхні штукатурки;

-       роблять кругові рухи проти годинникової стрілки;

-       горбки і нерівності зрізують ребрами терки.

Розчин, переміщуваний по поверхні, заповнює окремі западини і розтирає накривку. Натискати на терку слід з різною силою: там, де поверхня має опуклість – сильніше, а де угнутість – слабше. У процесі затирання на ребра полотна терки набирається зрізаний розчин, який періодично треба зчищати і використовувати для підмазки протертих місць і раковин. Розчин для накривки додатково проціджують крізь сито з отворами 1,5х1,5мм. 

З плином часу накривка всихає і насилу затирається. Щоб зробити її м’якшою, затираючи поверхню штукатурки, слід періодично змочувати її водою за допомогою щітки.

2. Послідовність виконання затирання врозгін


При затиранні штукатурки колоподібними рухами на її поверхні залишаються злегка помітні колоподібні сліди без раковин і напливів розчину. Тому при високоякісних обробках, затирання колоподібними рухами доповнюють затиранням врозгін.

Затирання врозгін виконують так:

-       терку, добре очищену від розчину,  щільно притискують до поверхні;

-       починають виконувати нею прямолінійні рухи – змахи.

Таким чином усувають всі сліди від затирання колоподібними рухами. Затирання врозгін найкраще виконувати слідом за затиранням колоподібними рухами.

Затерши невелику поверхню (0,5-1м²) колоподібними рухами, її тут же слід затерти врозгін. Якщо поверхня штукатурки, затерта колоподібними рухами висохла, то її змочують водою, а потім затирають врозгін. Після затирання врозгін на поверхні штукатурки не повинно бути подряпин, раковин, протертих місць, виїмок, горбів і інших дефектів. При затиранні врозгін стін висотою до 4-х метрів на них повинен біти тільки один стик, для чого затирання ведуть за два заходи: один зверху від стелі до підмостків, інший від підмостків до підлоги. Чим чистіше затерта поверхня штукатурки, тим вона менш вимагає виправлень під час виконання малярних робіт. Найбільша чистота затертої штукатурки досягається, коли роботу виконують спочатку дерев’яною теркою, а потім теркою, яку щільно оббито повстю або фетром. В даний час для затирання застосовують різні затирочні машини. Затирання штукатурки врозгін виконують як самостійний вид затирання на укосах і в кутках будівель




.

Затирання механізованим способом



Якщо потрібно затирання штукатурки на стінах з великою площею, то простіше та швидше виконати роботу механічним інструментом. Існує багато механізмів, які підходять для затирання або шліфування. Вони мають невелику вагу та забезпечені змінними шліфувальними дисками – абразивними, повстяними, фетровими. За конструктивним пристроєм затирочна машина може бути одно- або дводисковою (останні зручніші в роботі, мають високу продуктивність).

Затирання за допомогою машинки виконують у наступній послідовності:

підключають агрегат до мережі;

виконують підключення до водопроводу (для подачі води до ділянки, що затирається);

підносять машинку до оброблюваної поверхні, не торкаючись стіни і, увімкнувши двигун, дають попрацювати на холостому ходу, щоб диски набрали швидкість; прикладають до площини і ведуть уздовж неї, тримаючи диски строго паралельно стіні;

за необхідності змочують стіну;

в процесі роботи стежать за ступенем зношування диска, замінюючи вчасно зношені;

після роботи вимикають двигун, від'єднують шланг, усі деталі очищають.

Механічне затирання цементних штукатурок виконують за дві години після накладання суміші. У разі великих нерівностей на стіну наносять накривальний розчин.

Завершують затирання фетровим диском.

Недоліком механічної обробки є велика вартість інструменту та можливість лише кругового затирання. Кути та рельєфні місця затирати доведеться вручну. Затирання штукатурки - завершальна стадія оштукатурювання, яка може здатися особливо стомлюючою у передчутті закінчення ремонту. Але поспішати не слід. Краще направити сили на правильне та якісне виконання всіх стадій. Від цього залежить рівність і гладкість фінішного покриття.


Виконайте тестові завдання

Перейдіть за покликанням:

https://naurok.com.ua/test/start/3041119



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Плануюча документація на 2024-2025н.р.

Урок 11. Гіпсові в’яжучі речовини, їх класифікація, властивості, застосування

Уроки №26-27 Сортування плиток за розміром, кольором та ґатунком