Урок 11. Гіпсові в’яжучі речовини, їх класифікація, властивості, застосування

Тема 3.Мінеральні зв’язуючі   для малярних  складів та добавки до них

Урок 11. Гіпсові в’яжучі речовини, їх класифікація. Сировина і відомості про виробництво гіпсових в’яжучих. Їх властивості: час тужавлення, міцність, водостійкість. Тверднення гіпсу, прискорювачі та уповільнювачі тужавлення, їх використання

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ ПРО ГІПС ВСЕ

ВИКОНАЙТЕ КОНСПЕКТ ТЕМИ.

Гіпсові в'яжучі - це повітряні в'яжучі, які одержують з гіпсового каменю, що складається переважно з мінералу гіпсу Са804-2Н20. Гіпсові в'яжучі поділяють на дві групи: низько-та високовипалювальні.

Низьковипалювальні  гіпсові  в'яжучі одержують шляхом розмелювання гіпсового каменю, а далі у вигляді порошку на­грівання у варильних котлах при температурі 110... 160°С. При цьому реакція дегідратації відбувається з поглинанням тепло­ти за формулою:

СаS04-2Н20 = СаSО4-0,5Н2О + 1,5Н20.

До низьковипалювальних гіпсових в'яжучих речовин нале­жить будівельний формувальний та високоміцний гіпс.

Будівельний гіпс (алебастр) на окремих заводах після випалювання повторно розмелюють. У затверділому стані гіпс має невисоку міцність (2... 16 МПа), яка зменшується із зволожен­ням. Застосовують будівельний гіпс для прискорювання тужа­віння будівельних розчинів для виливання гіпсоплит  тощо. При температурі 400°С і вище гіпс повністю втрачає воду і лишаєть­ся спроможності тужавіти.

Формувальний гіпс відрізняється від будівельного гіпсу тон­шим помелом. Застосовується такий гіпс для виготовлення форм і виливання архітектурних виробів та у керамічній і фар-форо-фаянсовій промисловості.

Високоміцний гіпс одержують термічною обробкою в авто­клавах при тиску 0,15...0,3 МПа. Високоміцний гіпс випуска­ють у невеликій кількості і застосовують в металургійній про­мисловості для виготовлення форм.

Високовипалювальні  гіпсові в'яжучі (естрихгіпси) виготовляють випалюванням гіпсового каменю при високій темпера­турі (600...950°С), тому вони складаються переважно з ангід­риту Са804, з якого утворюється СаО. На відміну від будівель­ного високовипалювальний гіпс повільно тужавіє (початок ту­жавіння - не раніше як через 2 години), але водостійкість і міцність на стиск вищі (10...20 МПа), тому його використовують у розчинах для штукатурення і мурування та для виготов­лення "штучного мармуру". Тверднення гіпсових в'яжучих відбувається за формулою:

СаSО4 · 0,5Н2О + 1,5Н20 = СаS04-2Н20.

Основні властивості гіпсових в'яжучих

Тонкість помелу повинна бути така, щоб на ситі з вічками розміром 0,2 мм залишалось не більше як 

I - грубий помел, залишок на ситі не більше 23%;

 II - середній помол, залишок на ситі не більше 14%;
            III - тонкий помел, залишок на ситі не більше 2%.

Водопотреба гіпсового в'яжучого є великою (18,6...70%).

Водопоглинання і низький коефіцієнт розм'ягчування є ве­ликим недоліком гіпсових в'яжучих. Тому гіпс застосовують у сухих приміщеннях.

За строками тужавіння в'яжучі бувають:

А- швидкотверднучі - з початком тужавіння не раніше як 2 хв, закінченням - не пізніше як 15 хв.; 

Б- нормальнотверднучі з початком тужавін­ня не раніше, ніж 6 хв., закінченням - не пізніше, ніж ЗО хв;

В -  повільнотверднучі з початком тужавіння не раніше як ЗО хв, закінчення тужавіння не нормується.

Міцність характеризується маркою міцності, яку визнача­ють так, як марку цементу. Марки гіпсового в'яжучого бува­ють: Г-2, Г-3, Г-4, Г-5, Г-6, Г-7, Г-10, Г-13, Г-16, Г-19, Г-22, Г-25. Для будівельних виробів рекомендується гіпс марки Г-2...Г-7. Тверднучи, гіпс розширюється в об'ємі до 1%, завдяки чому гіпсові в'яжучі застосовують для виливання архітектурних виробів (добре заповнюють форму і передають обрис).

Для сповільнення тужавіння гіпсу додають 2-3% тваринно­го клею, сульфатно-спиртову барду або 20% вапняного тіста або замішують гіпс гарячою водою. Останнім часом для виго­товлення гіпсових виробів гіпс розмішують водним розчином синтетичних смол і одержують полімер-гіпс. 

ЗБЕРІГАННЯ ГІПСУ

Будівельний гіпс транспортують навалом або в паперових мішках.

Промислова поліетиленова упаковка забезпечує надійне зберігання сухої суміші тільки протягом перших двох місяців. Сухі будівельні суміші на основі гіпсового матеріалу в паперових мішках після розтину повинні бути використані протягом 3-х днів. Зберігають гіпс у сухих приміщеннях. Але при зберіганні його навіть у су­хих місцях через три місяці він втрачає активність до 30%.

ЗАСТОСУВАННЯ ГІПСУ

У будівельній справі гіпс знаходиться на другому місці після цементно-піщаних сумішей. Невибагливість матеріалу, відмінна екологічність і відносно нескладна технологія використання стали причиною масового використання будівельного гіпсу для виробництва шпаклівок, гіпсокартону, декоративних плиток,  безпечних блоків, елементів обробки і навіть предметів інтер’єру.

ВИКОНАЙТЕ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

https://naurok.com.ua/test/start/1637293

Успіхів Тобі у навчанні!

Додаткова інформація для поглибленого вивчення теми

Гіпс будівельний. З чого отримують гіпс? де застосовується гіпс

https://mskaya17.com.ua/gips-budivelnij-z-chogo-otrimuyut-gips-de-zastosovu%D1%94tsya-gips/

Лікувальні та магічні властивості гіпсового каменю

Гіпс не дарма використовують в медицині. Він сприяє зрощенню кісткових тканин, позбавляє від зайвої пітливості, виліковує туберкульоз хребта. Застосовується гіпс і в косметології — як один з компонентів тонізуючих масок.

З давніх-давен цей мінерал вважався своєрідним «ліками» від людської гордині, зарозумілості і зайвої самовпевненості. У магії вважається, що гіпс здатний підказувати людині, як йому потрібно вчинити в тій чи іншій ситуації. Він обіцяє удачу і матеріальне благополуччя. Астрологи радять носити амулети з гіпсу людям, народженим під знаками козерога, овна і лева.

«Роза пустелі» — що це таке?

Таким красивим ім’ям називають мінеральний агрегат, одну з різновидів гіпсу. Він і справді нагадує зовні квіткові бутони. Агрегати складаються з кристалічних лінзоподібних зростків-пелюсток характерного виду. Забарвлення «троянди пустелі» може бути найрізноманітнішим. Він визначається кольором грунту або піску, в якому вона сформувалася.

Досить цікавий механізм формування цих «троянд». Вони утворюються в особливо посушливих природно-кліматичних умовах. Коли в пустелі зрідка випадає дощ, вологу моментально вбирає в себе пісок. Вода вступає у взаємодію з частинками гіпсу, які вимиваються разом з нею вглиб. Пізніше вода випаровується, а гіпс кристалізується в піщаній масі, створюючи найнесподіваніші і химерні форми.

«Роза пустелі» добре відома кочовим племенам африканської Сахари. У деяких культурах даного регіону склалася традиція дарувати ці кам’яні квіти своїм коханим в день Святого Валентина.