Уроки 12-13. Цементи. Види цементів, їх класифікація. Рідке скло.
Тема 3.Мінеральні зв’язуючі для малярних
складів та добавки до них
Уроки 12-13. Цементи. Види цементів, їх класифікація. Портландцемент, його склад, спосіб виробництва. Властивості портландцементу: тонкість помелу, міцність та марки, час тверднення та строки тужавлення. Білі та кольорові цементи, їх використання при приготування фарбових складів.
Добавки до в’яжучих: прискорювачі та уповільнювачі тужавлення; пластифікатори; гідрофобізатори.
Рідке скло. Його види, виробництво, склад, використання для приготування малярних складів.
Рідке скло
Рідке розчинне скло - це колоїдний водний розчин силікату натрію чи силікату калію, який має густину 1,3...1,5 г/см3, якщо вміст води 50...70%. Для виробництва розчинного скла сировиною є здебільшого чистий кварцовий пісок і кальцинована сода Ма2С03, сірчанокислий натрій Ма2804 або К2С03. Перемішану суміш розплавлюють у скловарних печах при температурі 1300...1400°С, а далі скломасу швидко охолоджують і одержують силікат-брилю, куски якого водяною парою в автоклавах під тиском 0,6..,0,7 МПа та температурі 150°С перетворюють на сироподібну масу. Розрізнюють натрієве і калієве розчинне скло, яке характеризується модулем, що показує, у скільки разів у грам-молекулі лужного силікату більше кремнезему, ніж оксиду лужного металу. Для натрієвого скла модуль - 2,6...3,5, а для калієвого скла - 3...4. Рідке скло застосовують для кислото - та жаротривких поверхонь, для кислототривких мастик, водонепроникних розчинів, силікатних фарб, а також для ущільнення ґрунтів. Для пришвидшення процесу тужавіння (у взаємодії з вуглекислим газом) у рідке скло вводять фторосилікат натрію (Nа2 SіF6).
ЗАСТОСУВАННЯ РІДКОГО
СКЛА
Силікатизація — найбільш ефективний і випробуваний метод зміцнення
ґрунту, який широко використовують будівельні компанії. Усадка фундаменту —
поширене явище, і у випадках нерівномірного просідання ґрунту ін'єкційне
введення силікатного
клею (рідкого скла) зміцнює піски,
пливуни. Для садово-городнього господарства обробка зрізаних дерев рідким склом
виключає захворювання рослин, будучи ідеальним антисептиком і монолітною
захисною кіркою на місці зрізу.
Гідроізоляція
басейнів, підвалів, фундаментів, спорудження мостових конструкцій: скрізь, де
бетон контактує з водою, змішане з водою
рідке скло в пропорції 0,4/1 — найкращий ґрунтувальний матеріал. Але наступна
обробка (фарбування/облицювання) не здійснюється, оскільки рідке скло створює
плівку на поверхні.
Рідке скло додається до розчину цементу в пропорції 8/1 — так бетон буде стійким до дії
вологи.
З додаванням рідкого скла можна готувати вогнетривкий
цементний розчин для кладки печей,
камінів. Склад: змішати цемент із піком
у співвідношенні 1/3, додати близько 20 % від загальної маси розчину рідкого
скла й влити воду.
Застосовується рідке
скло й для виробництва облицювальних матеріалів у промислових умовах:
вогнетривких замазок, гідрофобізаторів, різних фарбувальних і клейових сумішей.
Рідке скло — один із найкращих антисептиків, введення його в бетон робить матеріал стійким до
грибків та різних мікроорганізмів.
Для виготовлення
замазок для обробки швів і стиків каналізаційних та водопровідних систем також
використовують рідке скло
.Додавання рідкого скла у фарби робить лакофарбове покриття
довговічним, стійким до всіх видів атмосферних впливів. Такі фарби називають силікатними.
При
роботі з рідким склом важливо дотримуватися звичайних правил техніки безпеки.
Матеріал екологічно чистий, але для роботи з ним потрібно одягати рукавички й
уникати прямого контакту зі шкірою.
Додатковий матеріал для поглибленого вивчення теми
Перегляньте відео
https://www.ifcem.if.ua/wp-content/uploads/2014/11/catalog_web.pdf
Водопотреба цементу – це мінімальна кількість води, потрібна для приготування тіста заданої в’язкості (консистенції чи густоти), що відповідає стандартній в’язкості, яку називають нормальною густотою. Нормальну густоту цементного тіста вимірюють кількістю води в процентах до маси сухого порошку. Визначають її за допомогою приладу Віка. Водопотреба портландцементу становить 24-27 %. Основними факторами, що характеризують водопотребу цементу, є його речовинний склад (співвідношення клінкеру, гіпсу й добавок), тонкість помелу, мінеральний склад клінкеру, природа гідравлічної добавки. Водопотреба для приготування цементного тіста нормальної густоти, як правило, у 2-3 рази перевищує теоретичну кількість води, потрібну для фізико-хімічних процесів гідратації цементу й утворення цементного каменю.
Коментарі
Дописати коментар