Урок 63 Вимоги до поверхонь, що підлягають облицюванню гіпсокартоном

 

Навчальний модуль ШТ–3(2-3).3    Виконання опорядження стін сухою штукатуркою    20 годин

Компетентність ШТ–3(2-3).3. 1. Підготовка листів сухої штукатурки (ГКЛ) до опорядження

Урок 63 Вимоги до поверхонь, що підлягають облицюванню гіпсокартоном

Суха штукатурка - опорядження несучих стін і перегородок листами гіпсокартону, які кріпляться до основи за допомогою спеціального гіпсового клейового розчину, а також з використанням маякових смуг з гіпсокартону.

Міцність з’єднання листів гіпсокартону (ГКЛ) із матеріалом основи(поверхнею, що опоряджується) залежить, з одного боку, від якості підготовки основи, а з другого – від клейкої здатності розчину на гіпсовій основі. Поверхня стін може бути обштукатурена або забруднена після розпалублення, пофарбована, покрита гідроізоляцією. Різна фактура і пористість цих матеріалів істотно впливає на зчеплення монтажного клею із основою. Пористість матеріалу основи означає його всмоктувальну здатність. Якщо воду, що використовували для виготовлення монтажного клею, швидко поглине основа, то клейка здатність і міцність клею після його тужавлення будуть недостатніми. А коли ні, то хоча клей і не втратить своїх клейких і міцні стих показників, проте для їх реалізації може знадобитися тривалий час, що стане на заваді будівництву.

Широке використання сухої штукатурки в багатьох країнах світу і накопичений досвід її влаштування дають змогу сформувати низку вимог щодо її основи:

1. Основа має бути міцною, сухою, не вивітреною, захищеною від атмосферних впливів (різкого перепаду температур і вологості повітря, атмосферних опадів).

 2. Поверхня повинна бути чистою (очищеною від олії, фарби, пилу, будівельних розчинів, плісняви, моху, паперу тощо).

 3. Основи з високою всмоктувальною здатністю мають бути попередньо зволожені або з метою зменшення втрат води і зниження їхніх будівельних властивостей оброблені монтажним клеєм.

Основні заходи щодо підготовки основ огороджувальних конструкцій.

Підготовку бетонних та цегляних поверхонь здійснюють таким чином:

1. Спочатку оглядають поверхню, що підлягає підготовці до опорядження ГКП. Перевіряють рівність поверхні візуально і за допомогою правила з виском або рівня, щоб окремі зазори не перевищували ±10 мм.

2. Визначають відхилення поверхні стіни від вертикалі та відмічають їх крейдою.

3. Рівні цегляні поверхні очищають від пилу віниками, щітками, а у разі їх сильного забруднення - за допомогою стиснутого повітря, що подається в приміщення по шлангах від компресорної установки.

4. Кам’яну поверхню очищають від нежирних плям металевою щіткою (рис. 59), притискаючи її до поверхні і пересуваючи в різних напрямках.

 5. Ділянки із залишками старої затверділої штукатурки збивають металевою бучардою масою 1,2-1,5 кг. Насічка на торці бучарди має бути у вигляді маленьких гострих зубців пірамідальної форми

6. Місця, забруднені мастилами, фарбою або бітумом, видаляють з  бетонної поверхні у такий спосіб:

готують 2-3 % водний розчин соляної кислоти; для цього в 1 л води додають 20-30 г соляної кислоти, щоб запобігти розбризкуванню кислоти, наливають кислоту у воду, а не навпаки 

 

• наносять отриманий розчин кислоти на місця виявлених жирових, бітумних плям за допомогою щітки або ганчірки;

• нейтралізують розчин соляної кислоти на поверхні, протираючи її ганчіркою, змоченою у воді;

• видаляють з поверхні залишки плям за допомогою щітки 

7. Необхідні отвори, наприклад, для вимикачів, мають бути розмічені перед облицюванням.

8. До попередньої обробки основ перед облицюванням ГКП належить і ґрунтування їх поверхонь.

Інтерактивна презентація

 Урок 63 Вимоги до поверхонь, що підлягають облицюванню гіпсокартоном