Урок 15. Допоміжні матеріали Маляр 3 розряд

Тема 5. Допоміжні матеріали

Урок 15. Мідний купорос; Віск технічний та натуральний (бджолиний), його застосування.

Соляна кислота, її властивості. Допустимі концентрації у водному розчині для видалення забруднень та зняття старих клейових набілів. Безпечні способи розведення.

Універсальні очисники для усунення іржі, жирових плям, висолів

Шліфувальні шкурки, їх види, розмір зерен (№), розміри листів на тканинній  та паперовій основі

Допоміжні матеріали для малярів

https://studfile.net/preview/5241905/page:44/#88

Розріджувачі – це база, той же фарбувальний склад, але без додавання пігментів і додаткових компонентів. Засіб не робить негативного впливу на якість декоративного шару. Практичні і еластичні властивості зберігаються.
Розріджувачі призначені для розбавлен­ня густотертих або розведення сухих мінеральних фарб, які на відміну від розчинників, містять плівкоутворюючі речовини. 

Розчинник здатний впливати на структуру компонентів ЛФМ, а значить це рідина досить агресивного складу. Розріджувачі – менш агресивні. На відміну від розчинників вони не розчиняють смоли, а лише розбавляють до необхідної в’язкості.

Змивні суміші застосовують для знімання затвердлих фар­бових плівок (уайт-спірит, змивач СП).

Сикативами називаються сполуки металів (в основному свинцю, марганцю, кобальту, кальцію, заліза) з органічними кислотами. Ці солі розчинні в органічних розчинниках. Сикативи застосовують для прискорення висихання лакофарбових матеріалів (оліф, лаків, емалей, фарб, ґрунтівок та шпаклівок), тобто для скорочення тривалості плівкоутворення. Залежно від типу сикативу процес плівкоутворення починається або з формування поверхневої плівки (кобальтові сикативи), або з підкладки, а потім поширюється по всій товщині плівки (марганцеві та свинцеві сикативи). Швидкість висихання плівок олійних лакофарбових матеріалів пропорційна кількості сикативу. Якщо сикатив уводиться в кількості, що перевищує оптимальну, то швидкість висихання знижується. Слід ураховувати, що дія сикативів не припиняється і після висихання плівки. Уведення сикативу в надлишку може призвести до передчасного старіння лакофарбового покриття

Сикативи: характеристики і сфера застосування    

https://toolbox-site.com/66381-

Віск бджолиний - продукт, одержаний після видобування із стільників меду і розплавлення їх. Бджолиний віск має жов­туватий колір і запах меду; топиться при температурі 60... 6 5°С. Віск бджолиний використовується для виготовлення олійно-воскових кольорів, казеїно-воскових емульсійних фарб.

Віск  технічний 

Dekowachs – декоративний віск призначений для отримання захисного шару на декоративних штукатурках і додання їм шовковисто-глянцевого блиску. Властивості воску Засіб дає можливість отримати ефект дзеркального блиску; Підкреслює колір покриття і збільшує відображення; Збільшує міцність покриття; Робить покриття стійкими до вологи; Колерується відтіночними фарбами FEIDAL Vollton- und Abtonfarbe;...
Детальніше на epicentrk.ua
https://epicentrk.ua/ua/shop/dekorativnyy-vosk-deko-wachs-feidal-2-5-l.html

Мідний купорос - сірчанокисла сіль міді; застосовується для приготування ґрунтовок під клейове фарбування (лугостійкий пігмент). Крім цього 10-15% -ним водним розчином мідного ку­поросу при промивання водою заґрунтовують іржаві плями.

Парафін - продукт, одержуваний з нафти. Парафін схожий на віск, але світлішого кольору і стійкий до лугів і кислот. Ви­користовують як замінник воску. Температура плавлення ко­ливається від 40° до 70°С.-

Технічний парафін застосовується для захисту виробів з деревних матеріалів від впливів зовнішнього середовища

http://silkor.com.ua/uk/wax-emulsions/parafinova-emulsiya-pe-50.html

Церезин - продукт, одержаний із земляного воску - озоке­риту, а також з нафти. Застосовується як замінник воску по­ряд з парафіном.

Сода каустична

 (їдкий натр) застосовується для промиван­ня поверхонь, покритих олійною фарбою, і видалення з поверхонь олійної і лакової плівки. Каустична сода може спричиня­ти серйозні опіки і руйнувати тканину і шкіру. При опіках не­обхідно негайно промити шкіру теплою водою, а потім оброби­ти 1% -ним роз.чином оцтової, соляної або винної кислоти.

 Засоби очищення поверхні від іржі, жирів і цвілі, висолів тощо

• Очищення від висолів 

  Позбутися від висолів за допомогою води та щіток найчастіше не вдається. Вода проникає усередину стіни і «витягає» на поверхню наступну порцію солі. А щітки, особливо металеві, руйнують поверхню матеріалу. Під дією атмосфери й агресивних техногенних викидів розчинні солі перетворюються у нерозчинні. Такі сполуки можна видалити тільки спеціальними сумішами. Тому для очищення  необхідно застосовувати спеціальні очисники, які видаляють сольові та вапняні відкладення, а також стійкі атмосферні забруднення, які не змінюють зовнішнього вигляду матеріалу і не порушують його структуру. Очисники наносять на поверхню стіни за допомогою пензля, щітки або валика, витримують протягом 10-30 хвилин, після чого залишки змивають водою.  Ceresit CL 55 розбавляють чистою водою у співвідношенні від 1: 5 до 1:10 в залежності від типу і ступеня забруднення поверхні.Товсті шари забруднень слід видалити з поверхні механічним способом. Суміжні будівельні елементи необхідно закрити поліетиленовою плівкою. Все  поверхні перед початком робіт необхідно грунтовно зволожити.

  Отриманий розчин наносять щіткою на зволожену основу і залишають на 5 хвилин. Потім з сильним натиском зчищають щіткою забруднення.Очищені поверхні слід двічі промити проточною водою

•  Видалення  олійних фарб -  рекомендується хімічний спосіб-  використовувати очисники на основі органічних розчинників; механічне очищення, термічнай (феном) та механічний способи очищення
• 
  

• Очищенн від іржі - обробка відповідно до інструкції з використання засобів для видалення та перетворення іржі з вмістом неорганічних кислот; Ceresit CL 55 розбавляють чистою водою у співвідношенні від 1: 5 до 1:10 в залежності від типу і ступеня забруднення поверхні.
  

Сeresit CL 55 містить ортофосфорну кислоту і викликає подразнення. Тому при роботі з ним слід захищати шкіру і очі, використовуючи захисні рукавички та окуляри (щиток). При попаданні Ceresit CL 55 на шкіру забруднені ділянки слід промити великою кількістю води. У разі потрапляння розчину в очі їх слід промити водою і звернутися за допомогою до лікаря. Забруднений одяг слід одразу змінити.

Нашатирний спирт - розчин аміаку у воді - являє собою сильний луг. Застосовується для виготовлення казеїнового клею, емульсії, а також для промивання закопчених поверхонь.

Стужавлювачі - рідкі суміші, які застосовують для тверднен­ня епоксидних смол і лакофарбових матеріалів на їхній основі.

Пластифікатори - ефіри різних спиртів і дикарбонових кислот. Вводять для пом'якшення крихкості плівок, наприк­лад, дибутилфталат.П

Пластифіка́тори — нелеткі органічні розчинники, що створюють з матеріалом, що використовується, гелі. Низькомолекулярна органічна речовина, додавання якої до полімера надає йому пластичностi, розширює діапазон еластичного стану, понижуючи температури крихкостi, склування.

Соляна кислота - рідина темно-жовтого кольору, що виді­ляє видиму оком пару; являє собою розчин газу - хлористого водню (не більше 37%) у воді. Застосовується для промивання пофарбованих раніше штукатурних поверхонь і усунення ста­рих набілів і плям від іржі.

Готують 2-3 % водний розчин соляної кислоти: 

для цього в 1 л води додають 20-30 г соляної кислоти, щоб запобігти розбризкуванню кислоти, наливають кислоту у воду, а не навпаки 

• наносять отриманий розчин кислоти на місця виявлених жирових, бітумних плям за допомогою щітки або ганчірки;

• нейтралізують розчин соляної кислоти на поверхні, протираючи її ганчіркою, змоченою у воді;

• видаляють з поверхні залишки плям за допомогою щітки

Мило господарське і мило рідке містить від 60 до 40% жир­них кислот. Використовуються при приготуванні емульсій, ґрунтовок, шпаклівок, для промивання забруднених повер­хонь, а також для миття пензлів.

Замазки - це пастоподібні суміші, які застосовуються при склінні, фальцевих з'єднаннях та гребенів покрівлі з листової сталі

Замазки застосовують для вирівнювання незначних вад де­ревини під прозоре покриття і складаються, наприклад, із кані­фолі 60%, окису магнію 25% і 15% деревного борошна. При виконанні склярських робіт застосовують замазки складу, на­приклад: оліфа натуральна 2,2 кг, крейда мелена просіяна 8,1 кг.

Призначень у замазки для дерева чимало. З її допомогою можна відреставрувати дерев'яні вироби, замазати вікна, підготувати до подальшої обробки дерев'яні підлоги і просто захистити деревину від загнивання.

 

Шліфувальні матеріали

Класифікація шліфувального паперу за показником зернистості

Зернистість — найважливіша характеристика наждачного паперу. В залежності від призначення наждачного паперу (груба попередня обробка, шліфування, полірування) розмір зерна може коливатися від 1 мм і більше (найбільш грубі роботи) до 3-5 мкм (найтонша полірування). У світі найбільш поширений стандарт FEPA, він же ISO 6344, той же стандарт прийнятий в Україні  в 2006  (ГОСТ Р 52381-2005).За цим  стандартом зернистість наждачного паперу позначається буквою P і числом від 12 до 2500 (наприклад, P40, P180), причому чим вище число тим менше розмір зерна (число позначає число дротів сита на дюйм). На території колишнього СРСР також досі застосовуються позначення старого, ще радянського ГОСТу 3647-80, за яким цифра позначає мінімальний розмір зерна в десятках мікрон, після чого додається -Н (наприклад 10-Н, 5-Н). Для самої дрібної наждачного паперу цифра позначає розмір зерна в мікронах, перед нею ставиться цифра М (скорочення від мікро) (наприклад М40, таку наждачку часто називають «нульовку»). У деяких країнах зустрічається й інше маркування, наприклад ANSI (American National Standards Institute) - США, Канада, JIS (Japanese Industrial Standard) - Японія, GB2478 - Китай.

Призначення наждачного паперу, маркування і зернистість

Призначення	Маркування по ГОСТ 3647-80	Маркування по ISO-6344	Розмір зерна, мкм
Грубозернисті
Дуже грубі роботи	80-Н	P22	800-1000
	63-Н	P24	630-800
	50-Н	P36	500-630
Грубі роботи
	40-Н	P40	400-500
	32-Н	P46	315-400
	25-Н	P60	250-315
Первинне шліфування	20-Н	P80	200-250
	16-Н	P90	160-200
	12-Н	P100	125-160
	10-Н	P120	100-125
Остаточна шліфовка м'яких порід дерева, старої фарби під фарбування	8-Н	P150	80-100
	6-Н	P180	63-80
Дрібнозернисті
Остаточна шліфовка твердих порід дерева, шліфування між покриттями	5-Н, М63	P240	50-63
	4-Н, М50	P280	40-50
Полірування фінішних покриттів, шліфування між фарбуваннями, мокре шліфування	М40 \ Н-3	P400	28-40
	М28 \ Н-2	P600	20-28
Шліфування металу, пластику, кераміки, мокре шліфування	М20 \ Н-1	P1000	14-20
Ще більш тонке шліфування, полірування	М14	P1200	10-14
	М10 / Н-0	P1500	7-10
	М7 \ Н-01	P2000	5-7
	М5 \ Н-00	P2500	3-5

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МАТЕРІАЛИ АБРАЗИВНІ

Зернистість і зерновий склад шліфувальних порошків. Контроль зернового складу 

Дата введення 2006-07-01

http://docs.cntd.ru/document/1200042285

Переклад з англійської-ISO 6344 - це міжнародний стандарт, що стосується розмірів матеріалів та випробувань щодо наждачного паперу та інших подібних абразивних матеріалів. Він складається з трьох частин: ISO 6344-1: 1998: Тест на розподіл розміру зерна ISO 6344-2: 1998: Визначення розподілу розмірів зерна макрогритів P12 до P220

Шкурка шліфувальна на паперовій основі  застосовується для прочистки і шліфування поверхонь, що ма­ють фарбуватись.

 

Для шліфування  перших шарів використовується грубий великий абразив. Він прибирає виступи і створює шорсткість для хорошого контакту з наступним шаром. Фінішна обробка робиться наждаковими сітками і папером з різним за величиною зерном. Для визначення розміру крихти маркування включає в себе номери. Починаються вони від №40 на сітці і Н-80 і Р24 на папері. Під шпалери досить обробити стіну матеріалом з абразивом середнього розміру. Якщо має бути фарбування, то потрібна полірування практично пилом.

Вітчизняна наждачка має номери по спадаючій. Її маркування відображає в мікронах розмір фракції напилення від Н-80 до Н-4. На закордонній проставляється кількість крупинок абразиву на одиницю площі. Тому велика має номер Р24, а найдрібніша Р400. Сітка характеризується кількістю волокон на 1 дюйм. Найменша має маркування 220, крок нумерації 10.

Кріпити наждачний папір і сітку можна на одне і те ж обладнання або ручну тертку. Для зачистки невеликих площ любителями, можна застосовувати звичайний дерев’яний брусок і дрібні цвяхи для фіксації. Порядок дотримується від грубої шліфовки до тонкої.

1. Обробка висохлої шпаклівки або штукатурки великим абразивом. Застосовується як підготовчий етап для нанесення наступного шару або під подальшу зачистку.
2. Наждачний папір Н-32 – Н-16, або Р60, Р80, сітка №100 – 120 забезпечують достатню гладкість стіни для обклеювання її шпалерами і фарбування на фасадах. .
3. Фарбування штукатурених  стін проводиться після зачистки дрібним абразивом Н-10, №160. Дереву потрібна більш тонка обробка.

Для якісного вирівнювання стін зачистка виробляється круговими рухами інструменту з переміщенням в одному напрямку. Траєкторія нагадує намальовану розтягнуту спіраль. Наждачний папір і сітка повинні щільно прилягати до плоскої основи  інструменту. Тверді частинки абразиву зрізають виступи на оброблюваній поверхні, роблячи її рівною. Під час шліфування дрібним абразивом, відбувається загладжування рисок і виходить гладка стіна, готова під фарбування.

Обробка найдрібнішим абразивом паперу Н4 і сіткою №220 найчастіше використовується при роботі з деревом і замінює полірування. Стара фарба і іржа з металу знімається найбільшим зерном.

Види і застосування наждачки

Наждачний папір для обробки

 В даний час наждачка має основу:

• паперову;
• тканинну.

Абразив міцно утримується на полотні і не боїться води. Можна працювати з зволоженням шліфуючи  поверхні. Пилу значно менше, але наждачний папір швидше забивається під час шліфування та стає непридатним.

Продається наждачка мірними шматками за розміром підошви терки і шліфувальної машини, рулонами і рідше кільцями у вигляді з’єднаних смуг. Ріжеться вона звичайними ножицями, тому вигідніше робити розкрій самостійно і не платити за нього. Інструмент при цьому заточується. Маркування крім розміру зерна може вказувати на ступінь водостійкості.

При ручній обробці стін і стелі, наждачним папером зручно зачищати кути. Її можна зігнути і обробити в важкодоступних місцях без терки. Відрізавши невеликий шматочок, загладити фігурні поверхні.

Переваги наждачної сітки

Сітка наждачна має міцну основу з переплетених ниток скловолокна. Вони покриті крихтою карбіду кремнію. Продається вона нарізана прямокутниками під стандартний розмір інструменту з урахуванням заходів на кріплення. Професіонали, що працюють з великими обсягами, можуть придбати рулони.

Вартість сітки більше, ніж стандартної наждачки. Але в результаті використання виходить економія.

• зносостійкість значно вище, обробити можна однією стороною площа в 3 рази більше;
• менше витрачається часу на заміну полотна, особливо помітно при великих обсягах роботи;
• пил проходить  між волокнами і не забиває абразив;
• обидві сторони робочі, це в 2 рази збільшує термін служби одного полотна.

Сітка має незручності, пов’язані з її перевагами. Покрите з двох сторін полотно неможливо тримати руками для зачистки дрібних деталей. Гострі фрагменти напилення дряпають пальці. Для захисту від травм треба надягати рукавички, або робити маленькі брусочки.

Маркування сітки наноситься фарбою на поверхню або прикріплюється ярлик на комплект з декількох штук. Партії складаються з полотен з однаковим абразивом. Маркування в обов’язковому порядку вказує номер сітки. Інші характеристики відображаються за бажанням виробника, з метою донести повнішу інформацію.

Сітка повинна розташовуватися на робочій площині терки рівно, без перекосів, з рівномірним натягом. Полотно перевищує розмір підошви по довжині. Краї загинаються і фіксуються затисками. На них зберігається абразив, і економні майстри можуть використовувати ці шматочки для зачистки дрібних фрагментів.

 

Додаткова інформація 

Типи, призначення, маркування шліфувальних шкурок

Шліфувальна шкурка (шліфувальний папір, наждачний папір, наждачка) - представляє з себе гнучкий абразивний матеріал, призначається для ручної і механічної обробки поверхонь різних матеріалів (метал, дерево, скло, пластик) - видалення старої фарби, підготовки поверхні для грунтовки і фарбування, шліфування пофарбованих поверхонь і пр.

Наждачний папір складається з основи з нанесеним на неї шаром абразивного зерна (порошку). Основа може бути паперова або тканяна. Натуральний наждак, природний матеріал, що представляє собою суміш корунду і магнетиту, у виробництві сучасних шліфувальних матеріалів майже не застосовується. Найбільш часто для виготовлення шліфувальних матеріалів на паперовій або тканинній основі використовують штучно одержувані оксид алюмінію (електрокорунд) або карбід кремнію (карборунд), рідше застосовуються інші абразиви - гранат, синтетичний алмаз, ельборо (боразон).

Абразиви на паперовій основі

Папір для основи повинна бути дуже міцною, щоб витримувати механічні дії. Її класифікують залежно від щільності (г / м2) і маркують кольоровими буквами. Прийнята така класифікація (згідно FEPA).

Папір може бути як водостійкою, так і звичайною. Звертайте увагу на маркування виробника. Водостійкість шліфувального паперу також визначається типом сполучного.

Переваги паперової основи:

— Низька вартість;
— Не відбувається подовження основи при роботі;
— Поверхня дозволяє наносити найдрібніші фракції шліфматеріалу.

Недоліки:

— Невисока міцність і зносостійкість;
— Неводостійкі (водостійка паперова основа використовується, як правило, тільки при ручній обробці).

Абразиви на тканинній основі

Найчастіше в якості основи для абразивних матеріалів використовують бавовну і поліестер. Тканини просочуються поліефірної смолою для додання їм більшої міцності і водостійкості. Основними характеристиками тканин є еластичність і міцність на розрив.

Тканина класу J застосовується для чистового шліфування краю і профілю. Тканина Х зазвичай використовується для брудної важкої роботи. Тканини типів W і Y застосовують, коли потрібна підвищена міцність стрічки - при промисловому шліфуванні панелей. Вибираючи стрічку на тканинній основі, брати завжди потрібно тип настільки жорсткий, наскільки це дозволяють операція шліфування і форма оброблюваної поверхні. Жорсткість основи найчастіше безпосередньо корелює з терміном служби стрічки.

Переваги тканинної основи:

— Висока міцність і зносостійкість;
— Водостійкість.

Недоліки:

— Відносно висока вартість;
— Подовження при роботі (залежить від типу тканини і характеру обробки).

Для виробництва деяких абразивних матеріалів використовуються комбіновані основи (тканина, склеєна з папером) з різними властивостями.

Фіброва основа - спеціальний вид основи, призначений для виготовлення фібрових дисків. Фібру отримують шляхом обробки целюлози хлористим цинком, в результаті виходить абсолютно новий, твердий і щільний продукт. Основа неводостійка, активно вбирає вологу.

Класифікація шліфувального паперу за типом нанесення абразиву (насипанні)

Відкрита і напіввідчинені насипанні: зерна покривають від 40 до 60% поверхні основи. Такий папір підходить для обробки пухких, м'яких матеріалів - м'які, смолисті породи дерева, шпатльованних поверхні та ін. Відкритий тип засипки виключає забивання проміжків між зернами відходами шліфування та утворення грудок на абразивної поверхні.

Закрита або суцільна насипанні: зерна абразиву покривають поверхню основи повністю. Шліфувальні матеріали з суцільною засипанням більш ефективні при шліфуванні твердих матеріалів (метали, тверді породи дерева).

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МАТЕРІАЛИ АБРАЗИВНІ

Зернистість і зерновий склад шліфувальних порошків. Контроль зернового складу Дата введення 2006-07-01

http://docs.cntd.ru/document/1200042285

Переклад з англійської-ISO 6344 - це міжнародний стандарт, що стосується розмірів матеріалів та випробувань щодо наждачного паперу та інших подібних абразивних матеріалів. Він складається з трьох частин: ISO 6344-1: 1998: Тест на розподіл розміру зерна ISO 6344-2: 1998: Визначення розподілу розмірів зерна макрогритів P12 до P220

Маркування по ГОСТ у

Наноситься на зворотний бік фарбою: Л1Е620 * 50П215А25-НМА ГОСТ 6456-82 622

де:

Л - листова
     для рулонної букву не ставлять

1 - тип паперу. Варіанти:
     1 - для шліфування матеріалів низької твердості
     2 - для шліфування металів

Е - абразив завдано електростатичним способом

620 * 50 - розмір, ширина, мм х довжина, мм. Варіанти:
     розмір, ширина, мм х довжина, мм для листів
     розмір, ширина, мм х довжина, м для рулонів

П2 - підстава - папір 0-200. Варіанти:
     Л1, Л2, М - вологоміцний папір
     П1, ... П11 - невологостійкі папір
     С1, С1Г, С2Г, У1, У2, У1Г, У2Г - тканина саржа
     П - тканина полудвунітка

15А - марка нормального електрокорунду. Варіанти:
     15А - нормальний електрокорунд
     24А, 25А - білий електрокорунд
     43А, 45А - монокорунд
     53С, 54С, 55С - карбід кремнію чорний
     62С, 63С - карбід кремнію зелений
     71ст - скло
     81Кр - кремінь

25 - розмір основної фракції абразиву, мкм. Варіант:
     М63 ... М3 - мікрошліфпорошкі, розмір в мкм

-Н - Зміст основної фракції абразиву. Варіанти:
     В - ≥ 60%
     П - ≥ 55%
     Н - ≥ 45%
     Д - ≥ 41%

М - абразив приклеєний міздровим клеєм. Варіанти:
     М - мездровий клей
     С - синтетичний клей
     К - комбінована зв'язка (М + С)
     СФК - фенолформальдегідна смола
     ЯН-15 - бурштиновий лак

А - показник зносостійкості по класу (наявність дефектів). Варіанти:
     А - ≤ 0,5%
     Б - ≤ 2%
     В - ≤ 3%

ГОСТ 6456-82 - стандарт. Варіанти:
     ГОСТ 13344-79 - водостійка тканинна
     ГОСТ 6456-82 - неводостійка

622 - заводський номер партії (іноді відсутній)

https://vemid.ru/uk/care/sandpaper-grinding-grain-classification-marking-of-sandpaper-and-its-application/

http://tul.pp.ua/ua/index.php?route=information/information&information_id=10