Урок 27 Види дефектів поверхонь, покритих лаками та способи їх усунення. Основні вимоги до якості лакування.
Тема 6. Технологія покриття поверхонь лаками
Урок 27 Види дефектів поверхонь, покритих лаками та способи їх усунення. Основні вимоги до якості лакування.Дефекти лакового покриття
Оздоблення лаками виробів з деревини та металу – складний і багатоступінчастий процес, що вимагає ретельного виконання з дотриманням технологічних норм і правил. Від якості лакофарбового покриття залежать не тільки його захисні властивості, але й загальне враження про продукцію. Як показує практика, якість опорядження виробів далеко не завжди задовольняє і виробників, і споживачів. У більшості випадків виникнення дефектів обумовлено частковим відступом виробників від суворого виконання технічних вимог, встановлених для конкретного процесу формування покриття, або не достатньо кваліфікованого персоналу, що виконує оздоблювальні роботи. Однак, появі дефектів на покритті може сприяти і ряд факторів, що не залежать від людини.
Причинами отримання неякісних лакофарбових покриттів на різних виробах можуть стати:
– недотримання режиму температури і вологи в приміщенні;
– погана робота обладнання;
– неякісна підготовка поверхні, що оброблюється (недостатнє шліфування, сильна смолистість деревини, наявність смоляних плям і пилу на основі);
– використання лакофарбових матеріалів (ЛФМ), що не підходять для обраного способу нанесення;
– вибір ЛФМ, несумісних з матеріалом основи (наприклад, парафіновмісні поліефірні лаки погано тверднуть на сильно смолистій деревині та деревині деяких тропічних і субтропічних порід);
– використання в одному покритті несумісних один з одним ЛФМ;
– скорочення встановлених термінів міжопераційної сушки;
– помилки в приготуванні робочих сумішей ЛФМ;
– неякісне виконання різних оздоблювальних операцій.
ДЕФЕКТИ ПОКРИТТЯ
Перелічимо найчастіші дефекти обробки, які трапляються в процесі роботи, із зазначенням причин утворення та рекомендаціями щодо їх попередження та усунення:
Кратери або fish–eye. Суть даного дефекту в тому, що фарба відштовхується від забруднень і утворює невеликі западини. При більш точному аналізі, наприклад за допомогою мікроскопа, можна виявити невеликі домішки на основі.
Причини такого явища можуть бути різноманітними.
Розглянемо найпоширеніші:
1. Наявність у середовищі речовин, які несумісні з матеріалом покриття (наприклад, силікон). Для вирішення потрібно дослідити і виявити наявність таких шкідливих речовин та усунути їх. Також потрібно очистити і знежирити основу перед розпиленням, додати до матеріалу антисиліконовий додаток.
2. Елементи або лакофарбове покриття перед покриттям контактували з пилом, мастилами чи іншими покриттями. Щоб виправити ситуацію, потрібно очистити поверхню за допомогою шліфувального паперу.
3. Продукт чутливий до повітряного потоку (наприклад: надто сильна аспірація повітря).
Частковим вирішенням даної проблеми є додавання в ЛФМ спеціальних добавок, які покращують формування плівки. При особливо сильно незбалансованій аспірації, вирішення проблеми полягає в змінні або реконструкції приточно-витяжної вентиляції.
Бруд. Якщо в середовищі, в якому виконується нанесення лакофарбового покриття, присутні тверді частинки, вони можуть осідати на поверхню і залишатись всередині плівки, що призводить до суттєвого погіршення характеристик покриття та його зовнішнього вигляду.
Можливими причинами можуть бути:
1. Неправильне очищення поверхні перед нанесенням лакофарбового покриття.
2. ЛФМ забруднюються пилом з довкілля.
3. Матеріали забруднюються в процесі приготування, вимішування або шліфування.
Для усунення даних проблем потрібно завжди очищувати поверхні перед нанесенням, наносити покриття в спеціально відведеному середовищі (наприклад, в кабіні для розпилення), очистити поверхню шліфувальним папером.
Повітря всередині плівки. Після висихання всередині покриття можна помітити бульбашки повітря.
Можливі причини:
1. Занадто висока в’язкість матеріалу, який наноситься.
2. Занадто товста плівка нанесеного ЛФМ.
3. Занадто швидке висихання.
4. Утворення сухої плівки на поверхні нанесеного ЛФМ
перешкоджає виходу розчинників.
Для усунення даних проблем потрібно зменшити в’язкість матеріалу. Наносити рекомендовану виробником кількість, додати відповідні добавки, які сповільнять формування плівки, видалення повітря та перевірити температуру в сушильній камері.
Порожнини повітря між лаком та основою. Повітря виходить із основи, але не встигаючи вийти назовні, залишається під плівкою, утворюючи порожнини.
Така проблема може виникати за таких умов:
1. Використовується деревина з дуже глибокими порами.
2. Матеріал покриття висихає занадто швидко.
3. Нанесено занадто багато продукту.
4. Занадто висока температура.
5. Занадто висока в’язкість.
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Додати більше розчинника.
2. Використовувати відповідний розчинник – повільного висихання або сповільнювачі.
3. Якщо це можливо, працювати при стандартній температурі 18°- 22°С.
Проколи. Проколи утворюються тоді, коли повітряні бульбашки проходять через весь шар покриття, проте на поверхні вони лопають.
Таке явище відбувається з таких причин:
1. Висока температура.
2. Розчинник у суміші занадто швидкий.
Усунути проблему можна так:
1. Збільшити кількість розчинника.
2. Використовувати спеціальні добавки, які сповільнюють висихання, або повільні розчинники.
3. Якщо це можливо, працювати при стандартній температурі 18°- 22°С.
Тріщини. Тріщини утворюються при розриві шару лакофарбового покриття за таких умов:
1. Нанесено занадто товстий шар лакофарбового покриття.
2.Використовується неправильний каталізатор (недостатньо еластичний).
3. Цикл обробки не підходить для даного виду основи.
Розв’язувати проблему можна так:
1. Використовувати продукти згідно з технічними картами.
2. Використовувати більш еластичний каталізатор.
3. Використовувати відповідні системи.
Ворс на деревині. Особливо характерний при використанні матеріалів на водній основі.
Для усунення проблеми підняття ворсу при опорядженні, необхідно:
1. Правильно підготувати основу (шліфування, калібрування).
2. Застосувати спирторозчинні або нітро барвники.
3. При нанесенні барвників на водній основі використовувати спеціальні додатки (біндери), які зменшують підняття ворсу .
4. Використовувати матеріали, які максимально підходять для даного виду деревини.
Шагрень. Ефект, при якому поверхня лакофарбового покриття набуває характерну текстуру шкірки апельсина.
Така проблема може виникати за таких умов:
1. Надто низька або зависока температура повітря в приміщенні.
2. При пневморозпиленні:
– поганий розлив матеріалу внаслідок його високої в’язкості;
– дуже великий тиск повітря в мережі.
3. При нанесенні лаконаливом:
– кількість нанесення матеріалу не відповідає технічним картам;
– висока в’язкість матеріалу.
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Створити оптимальний температурний режим в приміщенні – 18°- 22°С.
2. При пневморозпиленні:
– понизіть в’язкість матеріалу шляхом додавання розчинника. Також, в окремих випадках, використовувати спеціально повільний розчинник;
– встановити необхідний тиск повітря.
3. При лаконаливі:
– відрегулювати кількість нанесення матеріалу, відповідно до рекомендованих виробником;
– понизити в’язкість матеріалу шляхом додавання розчинника.
Зморщування і розтріскування покриття.
Можливими причинами можуть бути:
1. Недостатня в’язкість матеріалу.
2. Недосушені попередні шари покриття.
3. Різна температура ЛФМ, основи і навколишнього середовища в якому проходить опорядження.
4. Високий температурний режим сушіння.
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Забезпечити необхідну в’язкість матеріалу.
2. Проводити сушку відповідно до технологічних норм.
3. Перед нанесенням ЛФМ на основу, необхідно, щоб і деталі і ЛФМ мали однакову температуру.
4. Встановити необхідну температуру в сушильних камерах.
Бульбашки. Виникають при зануренні:
1. Попадання повітря в ЛФМ в момент опускання деталі.
2. Попадання в матеріал бульбашок повітря, що виходять з деревини.
3. Утворення бульбашок повітря при перемішуванні лакофарбової суміші.
Способи вирішення даної проблеми, при зануренні:
1. Швидкість занурення виробів не повинна перевищувати 0,2 м/хв .
2. Використовувати спеціальні ЛФМ, які призначені для нанесення методом занурення.
3. Проводити планове перемішування ЛФМ в ємностях для занурення.
Виникають при пневморозпиленні:
1. Велика відстань від розпилювача до лакованої поверхні.
2. Скупчення води в маслорозділювачі.
3. Великий тиск повітря в мережі.
Способи вирішення даної проблеми, при пневморозпиленні:
1. Зменшити відстань від розпилювача до поверхні опорядження.
2. Усунути воду в пневмотранспортній системі, через кран в маслорозділювачі.
3. Підтримувати рекомендований тиск повітря в пневмомережі.
БульбашкиВиникають при лаконаливі:
1. При нанесенні більшої кількості матеріалу, ніж рекомендує виробник на відкрито пористу деревину.
2. Спінювання в системі подачі лаку.
Способи вирішення даної проблеми, при лаконаливі:
1. Використовувати спеціальні матеріали для певного виду основу, які придатні для нанесення лаконаливом.
2. Застосовувати спеціальні додатки, які зменшують утворення піни.
3. Заливати матеріал в обсязі понад половини висоти бака. Регулювати швидкість подачі ЛФМ до лаконаливного елементу.
Напливи. Утворюються при пневморозпиленні:
1. Мала відстань розпилювального сопла до лакованої поверхні.
2. В місці потьоку нанесено занадто багато матеріалу.
Спосіб вирішення при пневморозпиленні:
1. Збільшити відстань від розпилювального сопла до поверхні, що обробляється.
2. Відрегулюйте подачу матеріалу згідно технічних карт.
При лаконаливі:
1. Висока в’язкість матеріалу.
2. Завищена витрата матеріалу.
Спосіб вирішення при лаконаливі:
1. Знизити в’язкість матеріалу шляхом введення розчинника.
2. Зменшити витрату матеріалу.
Спучування. Причини дефекту:
1. Нанесений шар ЛФМ дуже товстий.
2. ЛФМ нанесений до остаточного висихання попереднього шару.
Спосіб вирішення цієї проблеми:
1. Наносіть ЛФМ більш тонким шаром.
2. До нанесення матеріалу дайте остаточно висохнути попередньому шару ЛФМ.
Побіління і матовість лакової плівки.
Така проблема може виникати за таких умов:
1. Висока вологість і температура повітря в приміщенні.
2. Висока вологість деревини.
3. Несумісність ґрунтовок і порозаповнювачів з лаками.
4. При пневморозпиленні – потрапляння вологості в маслорозділювач.
Спосіб вирішення цієї проблеми:
1. Підняти температуру і знизити вологість повітря в приміщенні.
2. Обробляти деревину, вологість якої не перевищує 6 – 12%.
3. Застосовувати сумісні матеріали.
4. При пневморозпиленні – просушити повітря, пропускаючи його через осушувачі.
Переривчасте і нерівномірне покриття.
При пневморозпиленні:
1. Нанесення покриття без перекриття суміжних смуг.
2. Подача матеріалу з перебоями.
3. Переривистість факела розпилення.
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Наносіть матеріал з перекриттям суміжних смуг в 2-3 см.
2. Прочистіть сопло розпилювача, розпрямити шланги подачі матеріалу.
3. Перевірити наповнення матеріалом фарбонагнітального бака.
4. Закрити спускний кран маслорозділювача.
При лаконаливі:
1. Протяг в приміщенні.
2. Надто потужна вентиляція над головкою лаконаливної машини.
3. Велика відстань від лаконаливної головки до деталі.
4. Засмічення щілини лаконаливної головки.
5. Деформація кромки лаконаливної головки.
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Усуньте протяг в приміщенні.
2. Забезпечити оптимальний вентиляційний режим над головкою лаконаливної машини.
3. Встановити оптимальну відстань від лаконаливної головки до деталі.
4. Прочистіть або промийте лаконаливну головку.
5. Відрегулюйте лаконаливну головку.
Не проявляється текстура підкладки при фарбуванні. Така проблема може виникати через неправильно обраний режим фарбування.
Спосіб вирішення: застосувати «сухе» фабування.
На пофарбованій поверхні видно крупинки пігменту. Така проблема може виникати через погано приготовлену фарбу і / або профільтрований його розчин.
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Домогтися повного перемішування порошку барвника.
2. Профільтрувати розчин через кілька шарів марлі після повного відстою розчину.
3. Використовувати рекомендовані розріджувачі до певних видів концентратів.
Зміна кольору. Можливі причини:
1. В робочу суміш додано занадто багато затверджувача або неправильний вид затверджувача.
2. При зіткненні з іржею матеріал забарвлюється в рожевий колір.
3. При обробці смолистої соснової деревини ЛФМ кислотного затвердіння занадто великий проміжок часу між шліфуванням і нанесенням може викликати почервоніння деревини.
4. Непридатність водорозчинного матеріалу для таких порід деревини, як дуб, ясен, бук і т.д.
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Перевірте дозування затверджувача, в робочій суміші. Використовуйте затверджувач згідно технічної інформації.
2. Зберігати ЛФМ кислотного затвердіння в ємкостях з нержавіючої сталі або поліетилену.
3. Шліфуйте оброблювані деталі безпосередньо перед нанесенням лаку.
4. Не зберігайте відшліфовані деталі в яскраво освітлених і теплих місцях.
5. Використовуйте відповідні водорозчинні ЛФМ.
Проблеми з силіконовими вкрапленнями та маслом. Така проблема може виникати через мастильні речовини в стисненому повітрі і бруд від наколишнього середовища.
Спосіб вирішення: тримайте робоче приміщення і обладнання в чистоті.
Розшарування покриття. Можливі причини:
1. Недостатнє проміжне шліфування.
2. Занадто великий проміжок часу між шліфуванням і нанесенням наступного шару ЛФМ.
3. Неправильне дозування затверджувача.
4. В свіжу робочу суміш додано дуже багато старої робочої суміші.
5. Невідповідність покривного матеріалу ґрунту.
6. Недостатньо очищена поверхня перед нанесенням покриття.
7. Барвник, особливо на водній та спиртовій основі, недостатньо сухий.
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Перевірте справність шліфувального обладнання, якість і стан шліфувального матеріалу.
2. Шліфуйтевироби безпосередньо перед нанесенням ЛФМ.
3. Перевірте кількість затверджувача, який додається в робочу суміш.
4. Використовуйте свіжу робочу суміш.
5. Перевірте сумісність ґрунту і покривного матеріалу.
6. Перед нанесенням ЛФМ поверхня виробу повинна бути очищена від пилу та інших забруднень.
7. Дотримуйтесь рекомендованих виробником термінів та умов висихання матеріалів.
Механічні включення в лакофарбовому покритті.
Можливі причини:
1. Запиленість приміщення.
2. Не проведена очистка виробу від пилу .
3. Погана фільтрація ЛФМ в процесі приготування робочих розчинів.
4. Погана робота фільтрів.
5. Використання ЛФМ, понад їх рекомендований час «життя суміші».
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Зменшити запиленість приміщення.
2. Проводити очистку від пилу деталей перед обробкою.
3. Фільтрувати робочі суміші ЛФМ в процесі приготування робочих розчинів.
4. Промити або замінити фільтри в системі лакоподачі.
5. Не використовуйте ЛФМ після закінчення рекомендованого часу «життя суміші».
Механічне пошкодження лакофарбового покриття. Можливі причини:
1. Дотик до невисохлого покриття одягу, шлангів лакоподачі та інших предметів.
2. Штабелювання не висохлих деталей.
3. Кантування виробів з не висохлим покриттям.
4. Дуже високий вміст пігменту в барвнику.
5. Барвник не проникнув в пори деревини.
6. На торцевих поверхнях, деревина абсорбує більшу кількість барвника.
7. Нанесений ЛФМ розчиняє барвник.
Розв’язання даної проблеми можуть бути такі:
1. Уникати будь-якого дотику до невисохлого покриття.
2. Строго дотримуватися рекомендованого часу висихання ЛФМ.
3. Не кантувати вироби з не висохлим покриттям, та не переміщати їх.
4. Використовуйте барвник з меншим вмістом пігменту.
5. Використовуйте барвник та / або метод нанесення відповідно до породи деревини.
6. Обробіть поперечні зрізи безпосередньо перед нанесенням барвника безбарвним розчином барвника.
7. Використовуйте барвник, який не розчиняється під впливом нанесеного ЛФМ.
Недостатнє розтікання. Можливі причини:
1. Використовується неправильний розчинник або використано недостатня кількість розчинника.
2. ЛФМ нанесений дуже тонким шаром.
3. Погана підготовка основи до обробки.
4. Недотримання рекомендованих температурних умов навколишнього середовища, при нанесенні та висиханні ЛФМ.
Спосіб вирішення:
1. Доведіть кількість розчинника до необхідного, при необхідності використовуйте більш повільний розчинник.
2. Нанесіть на поверхню більшу кількість ЛФМ.
3. Провести більш ретельне шліфування і ґрунтування основи.
4. Дотримуйтесь рекомендованих виробником температур:
– самих ЛФМ;
– навколишнього середовища, при їх нанесенні;
– сушіння та часів витримки при певних температурах.
Тон покритої фарбою поверхні відрізняється від зразка.
Можливі причини:
1. Тон покритої барвником дерев’яної поверхні залежить від спільного впливу ряду факторів, наприклад, від структури основи і способу її шліфування.
2. Кількості нанесеного барвника і способу його нанесення.
3. ЛФМ, що наноситься на барвник.
4. Освітлення покритої барвником поверхні.
5. Хімічних реакцій між барвником і речовинами, що містяться в деревині.
Спосіб вирішення: відповідність тону, обробленої із застосуванням барвника, поверхні слід узгодити із споживачем за зразками, як на початку, так і в кінці проведення роботи.
Близько 30% всіх претензій до готової паркетної підлоги відносяться до лакування. Часто трапляється так, що замовник пред'являє завищені вимоги до лакового покриття, чекаючи промислової «меблевої» якості. При цьому не враховується, що лакування виконується вручну і деколи в несприятливих умовах будівельного об'єкта.Незважаючи на всі зусилля паркетників, не існує приміщень з абсолютною відсутністю пилу, такого, щоб найдрібніші порошинки не сідали на свіже лакове покриття. Окремі волоски кисті або маленькі включення в лакової плівці допустимі, цього неможливо уникнути. Замовнику потрібно поставитися до таких несуттєвим дефектів з розумінням, адже на загальну стійкість покриття вони не мають жодного впливу.Але само собою зрозуміло, що ці послаблення не поширюються на суттєві дефекти.
- Поверхня повинна бути покрита лаком рівномірно. Проте вимоги однакової товщини лакового шару не є правомірними через різної всмоктуючої здатності деревини.
- На плівці не повинно бути великих шорсткостей, напливів, виразних країв лакових смуг, пропущених ділянок.
- Покриття повинне мати однаковий блиск.
- Щоб кінцевий результат роботи не розчарував ні вас, ні вашого замовника, перед нанесенням паркетного лаку необхідно вивчити рекомендації виробника і супровідну технічну документацію, звернути увагу на обмеження щодо застосування продукту і відповідність термінів його придатності технічним вимогам.
- Якщо під час нанесення лакового покриття виявляться явні дефекти, пов'язані з якістю лаку, слід припинити роботу і проінформувати про те, що трапилося виробника або продавця. При довірчих відносинах між продавцем і покупцем хороших результатів роботи можна домогтися завжди.
- Наносити лак слід в строгій відповідності з рекомендаціями виробника. Приступати до нанесення лаку потрібно відразу ж після закінчення шліфовки паркету.
- поверхні, пофарбовані олійними, емалевими і лаковими сумішами, повинні мати однотонну фактуру; не допускаються просвічування розміщених нижче шарів фарби, а також плями, відлипність, зморшки, потьоки, пропуски, куски плівки, помітні зернини фарби, дефекти шліфування і сліди від щіток;
- опорядження під цінні породи дерева і каменю повинні відповідати текстурі імітованої породи матеріалу;
- поверхні, покриті лаками, повинні бути глянцеві, без відлипності; щілини і потовщення лакової плівки не допускаються;
- на поверхнях, опоряджених позолотою, не повинно бути помітних плям, зморщок і стиків позолотного матеріалу.
Приймаючи виконану роботу, водночас оцінюють її якість.
Обсяги малярних робіт, виконаних неводними сумішами, підраховують за площею фактично опоряджених поверхонь з урахуванням їхнього рельєфу.
З МЕТОЮ
УСВІДОМЛЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ, ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ, ВИКОНАЙТЕ ІНТЕРАКТИВНІ
МУЛЬТИМЕДІЙНІ ВПРАВИ (на вибір) і надішліть мені у повідомлення скріншоти
виконаних завдань.
Коментарі
Дописати коментар