Уроки 19-20 Особливості оштукатурювання сітчастих поверхонь, способи обробки швів між плитами збірного залізобетонного перекриття.


Навчальний модуль ШТ – 4.1    

Виконання поліпшеного оштукатурювання поверхонь

Компетентність ШТ – 4.1.2

Поліпшене оштукатурювання поверхонь

 Уроки 19-20 Особливості оштукатурювання сітчастих поверхонь, способи обробки швів між плитами збірного залізобетонного перекриття. 




Плити перекриття - це дуже міцні залізобетонні вироби, а шов між ними виконує тільки декоративні функції. Неможливо будь-яким матеріалом так скріпити між собою сусідні плити, щоб міцність з'єднання була порівняна з міцністю самих плит. Мікроскопічні зміни розмірів, невеликі продвижки, мікроскопічні коливання будуть завжди. Причинами будуть коливання температури, зміни вологості, зміни навантаження, усадка будинку. Застосування армування, наприклад, серпянкою не дозволяє позбутися від неминучогої появи тріщин. У даному випадку жорсткість матеріалу армуючих шарів незрівнянно мала, у порівнянні з самими плитами. Сітка тільки стримує подальше зростання тріщин і запобігає осипанню.

Але вихід є. Якщо  вже неможливо повністю позбутися від появи тріщин, їх можна «розмазати», тобто виниклу тріщину до виходу її на поверхню розподілити по ширині так, щоб фінішне покриття, наприклад фарба, не розтріскувалося. У цьому нам допоможуть армуючі матеріали волокнистої структури, які мають більш суттєву товщину. Ідеально підходить для цього склополотно. Спочатку шов закладається штукатуркою звичайним чином, можливо і з використанням серпянки, якщо він значної ширини. Потім йде смуга скловолокна. Тут слід зауважити, що замазувати шар скловолокна тим же матеріалом, що і основний шов, не слід. Міцна, монолітна структура, хоч і армована  волокнами,  в разі виникнення тріщини,  теж трісне і проявить її. Закріпити склополотно-павутинку  можна на спеціальний  клей для склошпалер.  Зверху покрити шаром  фінішної шпаклівки. Можна, як варіант, поверх скловолокна наклеїти смугу флізеліну.

Тепер ми отримали такий шар обробки швів, який за рахунок своєї пухкої структури здатний розподілити напруження, що з'явилося всередині на більш широку смугу. За рахунок цього фінішне покриття вже стає здатним за рахунок своєї пружності витримати такі напруження  без розтріскування.

     Такий підхід в закладенні швів, тріщин і щілин можна застосовувати не тільки в разі стелі з залізобетонними плитами перекриття. Він підходить в таких випадках, коли потрібно закладати шви між двома відносно міцними матеріалами, які не можна поєднати намертво один з одним. Це може бути шов між стелею і стіною, між основною стіною і забитим згодом прорізом. У такому випадку основна стіна буде являти собою одну монолітну структуру, а закладений отвір - іншу таку ж структуру. Такий же випадок – це  продовжена в процесі реконструкції або примикаюча  стіна. Звичайно ж, запропонований варіант не скасовує і не замінює сучасні способи вирівнювання стелі, Але озброївшись ним, можна обробити будь-які шви не тимчасово, до наступного грунтовного ремонту, а виконати роботу грунтовно, на довгий час. У деяких випадках можна і повністю обмежиться такою обробкою, навіть в основних приміщеннях.

 Встановлення і закріплення армуючих сіток

Основи із металевої сітки під штукатурку слід використовувати, наприклад в місцях примикання різних матеріалів основи для попередження утворення тріщин за рахунок різних коефіцієнтів лінійного розширення, для підсилення прорізів і смуг фахверка, в якості підвісних перекриттів, при великих товщина штукатурного шару тощо.


В якості металевих основ під штукатурку використовують ребристі просічно- витяжні листи, сітку «Рабиця».   Товщина штукатурного шару повинна складати мінімум 15 мм. Якщо основа під штукатурку використовується в якості підвісних перекриттів, то поверхні слід відділяти від огороджуючих стін (наприклад, за допомогою рустів).

Склотканинні сітки  використовують для місцевого і суцільного армування штукатурного покриття.



Для місцевого армування на місце установки сітки на ширину не менше 300 мм наносять шар штукатурної розчинової  суміші  Товщина нанесеного шару повинна бути на 5 мм менше проектної. Відрізають необхідну довжину заготовки і шпателем вдавлюють в шар розчину. При суцільному армуванні наносять перший шар суміші товщиною 15 мм. Попередньо відрізані потрібної довжини полотна сітки втоплюють в шар, витримуючи напуск 100 мм. Не раніше ніж через 90…120 хвилин наносять і вирівнюють другий шар товщиною 5 мм.







     Особливості штукатурення сітчастих поверхонь.

 Сітчасті поверхні обштукатурюють найчастіше цементним, рідше цементно-вапняним і у виняткових випадках вапняно-гіпсовим розчином.Коли обштукатурюють вапняно-гіпсовим розчином, сітку для запобігання від корозії (іржавіння) слід фарбувати – лаком, асфальтовим лаком, олійною фарбою або іншими спеціально рекомендованими складами.

      Оштукатурювання по сітці досить трудомістке. Нанесений на сітку свіжий цементний або цементно-вапняний розчин легко відвалюється від неї, оскільки сітка сильно вібрує навіть при невеликому дотику до неї.

         До початку обштукатурювання сітчастої поверхні необхідно надати  їй жорсткості, щоб вона не вібрувала. З цією метою спочатку наносять  сметаноподібний цементний розчин, намазуючи його кельмою.  Набризк можна накидати  у 2 – 3 прийоми через 2-3 години, доки елементи сітчастої поверхні повнісю закриватимуться розчином. За добу переходять до безпосереднього накидання розчину навкидь чи намазування. Накиданий розчин розрівнюють і затирають.

Приготування розчину.

         Цементний розчин готують з 1 частини цементу, 3 частин піску, 0,5-1 частини волокнистих речовин і води. Волокнистими речовинами можуть бути: кноп (вовняні відходи ткацьких фабрик), вичіски (дрібна шерсть), дрібно щипана повсть, шлаковата. Розчин готують наступним чином: змішують цемент з піском, вводять волокнисті добавки і все ретельно перемішують або готують вапняне молоко, кладуть у нього волокнисті добавки, вливають молоко з добавками в цементну суміш і ретельно перемішують до отримання однорідної тістоподібної маси.

  
Виконайте мультимедійну вправу

ПОВТОРИ ТЕМУ "ВИДИ АРМУЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ"



 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Плануюча документація на 2024-2025н.р.

Урок 11. Гіпсові в’яжучі речовини, їх класифікація, властивості, застосування

Уроки №26-27 Сортування плиток за розміром, кольором та ґатунком