Уроки 1-2 Приготування традиційних розчинових сумішей.

 

Навчальний модуль ШТ – 4.1. Виконання поліпшеного оштукатурювання поверхонь  6 год  

 Компетентність ШТ – 4.1.2 Поліпшене оштукатурювання  поверхонь. 

Уроки 3-4 Приготування традиційних розчинових сумішей.

МЕТАЛЕВИЙ ЯЩИК ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ РОЗЧИНУ

РОЗЧИНОМІШАЛКА

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНУ ВРУЧНУ

ПРОСІЮВАННЯ ПІСКУ

Перегляньте навчальний фільм з теми:

ОПЕРАЦІЇ ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНУ

ПРИГОТУВАННЯ ВАПНЯНОГО МОЛОКА

Загальні відомості про приготування розчинних сумішей

Будівельні розчинні суміші, як правило, приготовляють цент­ралізовано на спеціальних розчинозмішувальних заводах або вуз­лах. Щоб розчин не тужавів під час транспортування і не відша­ровувався, на заводі краще приготовляти суху розчинну суміш (в'яжучі і заповнювач), а на будівельному майданчику перед ви­користанням її слід замішувати водою. До вапняного розчину, за необхідності, доцільно додавати цемент або гіпс перед його вико­ристанням. Суттєвими перевагами сухих сумішей є:

-  можливість попередньо завести необхідну кількість сухої суміші;

-  не потрібно перевозити велику кількість води;

-  зимою при перевезенні суха суміш не замерзає;

-  зменшуються втрати розчину;

-   можливо приготовлювати розчин необхідної кількості.

Склад розчину і вид його залежить від призначення. Зимою

розчин приготовлюють з підігрітого до 40°С піску і до 80°С води. Сухі суміші транспортують і зберігають у сухих місцях, щоб не засмічувались. 

При невеликих обсягах робіт розчин приготовляють вруч­ну в ящиках. При приготуванні цементного розчину перемішують цемент з піском насухо в необхідній пропорції, а потім заливають водою і знов перемішують. При приготуванні цементно-вапняного або цементно-глиняного роз­чину спочатку перемішують цемент з піском насухо, а потім замішують вапняним або глиняним молочком, приготовленим в окремій посудині. При приготуванні вапняно-гіпсового роз­чину, гіпс насипають у рідкий вапняний розчин і перемішу­ють 1 хв, оскільки розчин може відмолодитись і стане непри­датним для штукатурення. Вапняно-гіпсовий розчин приготов­ляють для роботи на декілька хвилин. Дозують складові розчину, як правило, за об'ємом (відра­ми, тачками). При невеликих обсягах робіт можна приготовля­ти в пересувних розчинозмішувачах і бетонозмішувачах

СКЛАД ВАПНЯНОГО РОЗЧИНУ: ВЛАСТИВОСТІ КОМПОНЕНТІВ РОЗЧИНУ

Вапняні і вапняно-гіпсові розчини

Вапняні розчини з давніх часів застосовують для штукату­рення в сухих умовах, а розчини на гідравлічному вапні при­датні для штукатурення фасадів. Працювати з вапняними роз­чинами легко, оскільки вони мають високу пластичність і ру­хомість. Однак вапняні розчини повільно тужавіють і тверд­нуть. При використані вапняного тіста, яке містить у собі 50% води, рекомендуються такі склади розчинів:

- для оббризку (за об'ємом) 1:2 (вапно : пісок);

- для ґрунту 1:(2:3);

- для накривки 1:(1:2).

Для штукатурних розчинів необхідно застосовувати добре погашене вапно, що відстоялось у воді не менше 2-х тижнів (при ручному гашенні).

Щоб зменшити витрати вапна у вапняний розчин додають милонафт. Оскільки вапняний розчин повільно тужавіє, його можна приготовляти на 2...З дня. Якщо розчин загустіє, то до нього додають воду і ретельно перемішують. Для прискорення

тужавіння до вапняного розчину додають гіпс. Рекомендують наступний склад вапняно-гіпсового розчину:

- для оббризку --1 : (0,3:1): (2:3);

- для ґрунту - 1 : (0,5:1,5): (1,5:2);

- для накривки 1: (1:1,5) - без гіпсу (оскільки буде відмо­лоджування гіпсу).

Громадські будівлі часто розмальовують водними фарбами по свіженанесеній вапняній штукатурці. Таке розмалювання називається фрескою. Тому розчин повинен бути міцний, по­ристий, без мінеральних солей, а вапно застосовують першого сорту, яке одержують з перепаленого мармуру. Як заповнювач застосовують чистий кварцовий пісок з зернами 0,15...0,6 мм. Склад розчину 1:2.

Інколи застосовують розчини із меленого вапна, але вони швидко тверднуть (через 5... 10 хв), тому до розчину потрібно додавати 0,3... 1 ч глини від маси меленого вапна. 

Вид  заповнювача залежить від типу основи, на яку буде наноситься розчин, а також від функціональних особливостей суміші. Найпопулярнішим типом вапняного розчину є сукупність піску і вапна.. З’єднання вапна з цементом надає поверхні додаткову міцність. У процесі закріплення глиняної стіни, рекомендується використовувати розчин на основі глини і вапна.

Пропонуєю ознайомитися з основними компонентами , які використовуються  в процесі приготування вапняного розчину:

1.     Застосування гіпсу – рекомендується при оштукатурюванні карнизних ділянок, конструкцій з каменю або дерева. Для приготування суміші слід робити невеликі порції розчину, так як його необхідно використовувати в найкоротші терміни. Швидкість застигання суміші становить десять хвилин. Головною відмінністю даного розчину від інших типів сумішей на основі вапна, виступає практична відсутність усадки.

2.     Вапняно-цементний розчин. Ще одним в’яжучим , яке часто використовується  в процесі приготування вапняного розчину виступає цемент. Даний тип розчину підходить для обробки поверхонь як зовні, так і всередині приміщення, в тому числі і кімнатах, з підвищеною вологістю, таких підвали, лазні, сауни. Так як вартість такого розчину занадто дорога, він рідко застосовується в процесі обробки нових приміщень, скоріше, його використання пов’язане з реконструкцією старих будівель. Для приготування розчину рекомендується використовувати цемент марки 400. Час набирання  повної міцності стіни, обробленої таким розчином становить 28 діб.

3.     Вапняно-глиняний розчин Щоб обробити дерев’яні або глиняні поверхні в якості другого в’яжучого  в вапно додається глина. Її застосування досить рідкісне і пов’язане з реконструкцією старих глиняних поверхонь. За допомогою даної суміші, вони набувають додаткової міцності.

4.      Заповнювачем  для вапняного розчину виступає пісок. Даний тип розчину є найпопулярнішим, перш за все через його дешевизну. Для приготування розчину використовується заздалегідь промитий і просіяний пісок.

ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОТУВАННЯ ВАПНЯНОГО РОЗЧИНУ ДЛЯ ШТУКАТУРКИ

Застосування даного типу розчину пов’язано з проведенням робіт з оштукатурювання поверхні. Даний тип обробки відрізняється особливою популярністю серед власників будь-якого роду житлових приміщень.

Товщина всіх трьох шарів складає близько 20 мм. При необхідності в більш товстому шарі, рекомендується використовувати зміцнюючу сітку, що надає покриттю більш високі характеристики.

Для приготування розчину для штукатурки гашене вапно змішується з заповнювачами у вигляді піску, шлаку або інших альтернативних варіантів.

Для приготування вапняного розчину для штукатурення поверхні необхідно дотримати певні пропорції, тоді розчин матиме потрібну консистенцію і виконає всі призначені для нього функції.

Щоб скоротити час схоплення розчину, рекомендується додати в нього трохи гіпсу. Далі відбувається перемішування всіх компонентів і їх використання.

Щоб приготувати розчин вапна, призначений для нанесення першого шару штукатурної основи, слід до однієї частини вапняного розчину додати гіпс, розведений з водою 1:3.

Для ґрунтування  стіни, співвідношення компонентів виглядає таким чином: 1:1,5:2. Штукатурка, приготована таким чином, твердне протягом 40 хвилин. Крім цього, на щільність розчину, приготованого на основі вапна, впливає наявність пластифікаторів і різного роду наповнювачів. Для приготування складу з середньою щільністю, досить використовувати річковий пісок. Пористі заповнювачі у вигляді пемзи дозволяють зробити розчин менш важким і нещільним. Для поліпшення адгезії штукатурки і поверхні, рекомендується провести її попередню очистку і змочити водою. Штукатурка стін вапняним розчином не представляє особливих труднощів, якщо правильно підійти до цього процесу і дотримати пропорції приготування розчину.

Раніше, вапно зберігали в спеціальних ямах, які обшивали дошками з дерева і засипали грунтом мінімум на 30 см. Саме таке місце зберігання забезпечувало вапно необхідними властивостями.

Для приготування розчину вапна необхідно процідити через сито вапняне молоко, в яке поступово додається просіяний пісок. Далі відбувається ретельне перемішування суміші і поступове додавання в неї води. Саме вона впливає на густоту і консистенцію розчину. Співвідношення піску з вапном становить 3:1. Для збільшення міцності суміші рекомендується в неї додати гіпс або цемент.

ТОНКОЩІ ПРИГОТУВАННЯ ЦЕМЕНТНО-ВАПНЯНОГО РОЗЧИНУ

Таблиця .   Рухомість розчинних сумішей і крупність заповнювача для звичайної штукатурки 

Назва шарів	Розміри зерен заповнювача, мм, не більше	Рухомість розчинних сумішей, см
		при механізова­ному нанесенні	при нанесенні вручну
Оббризк	2,5	9...14	8...12
Грунт	2,5	7...8	7...8
Накривка:	1.2	7...8  або 9...12	9...12

Цементні і цементно-вапняні розчини

Цементні розчини дорожчі, ніж розчини на інших в'яжу­чих. Тому їх застосовують тільки для штукатурення приміщень і поверхонь з підвищеною вологістю (понад 60%), а також для конструктивних елементів, які потребують підвищеної міцності (облицювання, цементні стяжки, цементні вироби тощо). Склад цементно-вапняного розчину: для оббризку -1:1:5; для ґрунту - 1:1:7; для накривки - 1:1:5. Для надання пластичності цементному розчину додають до нього 5% розчин милонафту, сульфатоспиртову барду, вапно або глину. Для ре­монтних робіт рекомендується до цементного розчину складу 1:3 додавати 5% водний розчин нітриту натрію або 7% розчин полівінілацетатної дисперсії для кращої адгезії (зчеплення). Це­ментно-вапняний розчин більш пластичний, ніж цементний, тому ним легше працювати. Його застосовують для штукатурен­ня бетонних не дуже вологих поверхонь, а також для облицю­вання стін керамічною облицювальною плиткою. Приготовля­ють цементновапняций розчин двома способами: суху суміш це­менту з піском розмішують з вапняним молоком, або до вапняно-піщаного розчину додають цемент, необхідну кількість води і перемішують.

Для облицювання підлоги застосовують цементний розчин складу 1:3 марки 150, для стяжки 100, 150, 200, а для облицю­вання стін цементно-вапняний складу 1:1:5 або 1:0,5:4 марки 50, 75.

 

Для приготування такого розчину спочатку готується суміш з сухих інгредієнтів у вигляді цементу і піску. У співвідношенні один до п’яти. Після отримання даної суміші в неї тонкою цівкою вливається вапняне молочко, до отримання потрібної консистенції.

Приготувати вапняне молочко необхідно наступним чином:

·         поставте в порожню тару трохи вапна;

·         залийте її водою;

·         розмішайте до отримання однорідної сумішіі процідіть.

Даний тип розчину повинен бути високоякісним, тому що саме від нього залежить тривалість експлуатації покриття, на яке він наноситься. Тому, при виборі цементу не потрібно економити. Для цих цілей використовується цемент марки 400. Перед безпосереднім приготуванням розчину перевірте всі інгредієнти, в тому числі і цемент. За зовнішнім виглядом він повинен мати розсипчасту структуру, без грудочок, бажано перед роботою його просіяти.

Такий тип розчину відмінно справляється зі штукатуркою поверхні бетонної основи. Щоб обштукатурити карнизи або елементи, що виступають, слід використовувати більш якісний тип цементу, який додасть поверхні велику довговічність.

Витрата вапняного розчину повністю залежить від типу поверхні, на яку наноситься. А ось на щільність вапняного розчину впливає кількість води та інших добавок в складі.

Для визначення якості розчину проведіть невеликий тест:

·         опустіть лопату в посуд з розчином;

·         норма – розчин злегка налипнув на поверхню лопати;

·         при занадто рясному налипання слід зменшити жирність розчину;

·         при відсутності розчину на поверхні лопати подбайте про додавання згущувача.

Щоб уникнути перевитрати матеріалів краще готувати розчин невеликими порціями.

Глиняний розчин

Перевага глиняних розчинів у тому, що вони мають низьку вартість. Недоліками цього розчину є низька міцність і слабка водостійкість. Тому їх застосовують у сухих другорядних при­міщеннях і для штукатурення пічок. Перед приготуванням глиняного розчину глину розмочують. Як заповнювач, крім піску, застосовують солом'яну січку, деревну тирсу, полову, стружку тощо. Ці заповнювачі надають глиняному розчину в'язкості і міцності. У таблиці 6 подані склади нормальних гли­няних розчинів залежно від жирності глиняного тіста і його середньої щільності.

Таблиця .    Склад нормальних глиняних розчинів

Ступінь жирності глини	Об'ємна маса глиняного тіста, кг/м3	Склад розчину (за об'ємом)
Жирна з наявністю піску до 5%	1300... 1400	1:5
Середня (нормальна) з наявністю піску до 16%	1450...1500	1:4
Пісна (суглинок) з наявністю піску до 30%	1500...1600	1:3

Для підвищення водостійкості глиняних розчинів до них додають вапняне молочко, цемент або бітумні в'яжучі (наприк­лад, 1:(0,05 : 0,1):(3 : 5)(глина : бітум : пісок). Приготовляють глиняний розчин вручну або в розчинобетонозмішувачах. Спочатку в змішувач подають воду, а потім глиняне молоко, приготовлене в іншій ємкості, бітумне в'яжуче і перемішують їх впродовж 3О...45 с. Після цього завантажують заповнювач і продовжують перемішувати масу ще не менше 1 хв. Якщо бітум надійшов у твердому стані, то його спочатку варять, а потім змішують з глиною і приготовляють емульсію. Глиняні і гли­няно-вапняні розчини придатні для використання впродовж 2...З діб.

ВИКОНАЙТЕ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 

https://naurok.com.ua/test/start/920203

Використані джерела.

1. Кошман В.І. Спеціальна технологія штукатурних і облицювальних робіт: Навчальний посібник. ― Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003, ―256с.

2. Штукатурні роботи (інтегрований курс модульного навчання) : Підручн. для проф.-техн. навч. закладів : В 2 ч. / А. С. Нікуліна, С. О. Заславська, Н. Г. Ничкало та ін.; За ред. А. С. Нікуліної. – Ч 1 – К :  Вікторія, 2004 – 384 с. + кольорова вклейка

3. Як приготувати розчин для штукатурки стін

https://cabel-set.ru/uk/sip-paneli/gotovim-cementnyi-rastvor-dlya-shtukaturki-kak-prigotovit-rastvor-dlya/