Уроки 1-2 Порядок приготування традиційних простих та змішаних розчинних сумішей за заданим складом (глиняні, цементні, вапняні розчини)

РН 6 Виконувати поліпшене обштукатурювання прямолінійних поверхонь

ПК1 Здатність виконувати поліпшене обштукатурювання поверхонь стін, стель, колон, пілястр та інших конструкцій

1. Класифікація розчинів та їх склад

Розчини для звичайних штукатурок поділяються:

- за видом в'яжучих матеріалів: цементні, цементно-вапняні, вапняні, вапняно-гіпсові, гіпсові, вапняно-глиняні, глиняні;

- за призначенням: розчини для зовнішніх штукатурок, розчини для внутрішніх штукатурок, для облицювання;

- за розташуванням у штукатурці (для оббризка, ґрунту і накривки).

Вибирають розчин залежно від його призначення.

Для штукатурення кам'яних і цегляних поверхонь у сухих внутрішніх приміщеннях застосовують вапняний розчин, а для витягування карнизів і укосів вапняно-гіпсовий.

Для штукатурення гіпсових і дерев'яних поверхонь всередині приміщення застосовують вапняно-гіпсовий розчин

Для штукатурення бетонних поверхонь і фасадів застосовують вапняно-цементні розчини, а цоколі та інші вологі приміщення і конструкції штукатурять цементним розчином.

Штукатурення по металевій сітці виконують цементним розчином або наносять оббризк цементним молоком, а ґрунт і накривку - вапняним розчином у сухих приміщеннях. Рухомість розчинних сумішей і крупність заповнювача повинні відповідати вимогам таблиці 1.

Таблиця 1. Рухомість розчинних сумішей і крупність заповнювача для звичайної штукатурки

Назва шарів	Розміри зерен заповнювача, мм, не більше	Рухомість розчинних сумішей, см
Назва шарів	Розміри зерен заповнювача, мм, не більше	при механізованому нанесенні	при нанесенні вручну
Оббризк	2,5	9...14	8...12
Грунт	2,5	7...8	7...8
Накривка			9...12

Глиняний розчин

Перевага глиняних розчинів у тому, що вони мають низьку вартість. Недоліками цього розчину є низька міцність і слабка водостійкість. Тому їх застосовують у сухих другорядних приміщеннях і для штукатурення пічок. Перед приготуванням глиняного розчину глину розмочують. Як заповнювач, крім піску, застосовують солом'яну січку, деревну тирсу, полову, стружку тощо. Ці заповнювачі надають глиняному розчину в'язкості і міцності. У таблиці 6 подані склади нормальних глиняних розчинів залежно від жирності глиняного тіста і його середньої щільності.

Таблиця 2. Склад нормальних глиняних розчинів

Ступінь жирності глини	Об'ємна маса глиняного тіста, кг/м³	Склад розчину (за об'ємом)
Жирна з наявністю піску до 5%	1300... 1400	1:5
Середня (нормальна) з наявністю піску до 16%	1450...1500	1:4
Пісна (суглинок) з наявністю піску до 30%	1500...1600	1:3

Для підвищення водостійкості глиняних розчинів до них додають вапняне молочко, цемент або бітумні в'яжучі (наприклад, 1:(0,05 : 0,1):(3 : 5)(глина : бітум : пісок). Приготовляють глиняний розчин вручну або в розчинобетонозмішувачах. Спочатку в змішувач подають воду, а потім глиняне молоко, приготовлене в іншій ємкості, бітумне в'яжуче і перемішують їх впродовж 3О...45 с. Після цього завантажують заповнювач і продовжують перемішувати масу ще не менше 1 хв. Якщо бітум надійшов у твердому стані, то його спочатку варять, а потім змішують з глиною і приготовляють емульсію. Глиняні і глиняно-вапняні розчини придатні для використання впродовж 2...З діб.

Цементні і цементно-вапняні розчини

Цементні розчини дорожчі, ніж розчини на інших в'яжучих. Тому їх застосовують тільки для штукатурення приміщень і поверхонь з підвищеною вологістю (понад 60%), а також для конструктивних елементів, які потребують підвищеної міцності (облицювання, цементні стяжки, цементні вироби тощо). Склад цементно-вапняного розчину: для оббризку -1:1:5; для ґрунту - 1:1:7; для накривки - 1:1:5. Для надання пластичності цементному розчину до нього додають пластифікатор або замішують на вапняному чи глиняному молоці. Цементно-вапняний розчин більш пластичний, ніж цементний, тому ним легше працювати. Приготовляють цементновапняций розчин двома способами: суху суміш цементу з піском розмішують з вапняним молоком, або до вапняно-піщаного розчину додають цемент, необхідну кількість води і перемішують.

Технологічний процес приготування вапняного розчину:

· гасіння вапна або покупка гашеного;

· приготування вапняного молока і його проціджування;

· перемішування із заповнювачем;

· додавання води до того моменту, поки суміш не набуде необхідної консистенції.

Зовнішній вигляд розчину повинен бути густуватим, щоб він з легкістю наносився на поверхню

Вапняний розчин пропорції:

· розчин на основі вапна і піску в набризк співвідношення становить 1:3, для грунту – 1:2, для накривки - 1:1,5;

· співвідношення цементу з вапном і піском: набризк – 1:0,4:4, грунт- 1:1:4, накривка– 1:1,5:1,5;

· співвідношення вапна, піску і гіпсу для набризку – 1:0,5:2, грунт – 1:1 2, накривка- 1:1,5:0;

· співвідношення вапняного тіста з глиною і піском, набризк- 0,2:1:3, грунт – 0,2:1,5:1, в якості накривки – 0,2:1:3,5.Для приготування розчину вапна необхідно процідити через сито вапняне молоко, в яке поступово додається просіяний пісок. Далі відбувається ретельне перемішування суміші і поступове додавання в неї води. Саме вона впливає на густоту і консистенцію розчину. Співвідношення піску з вапном становить 3:1. Для збільшення міцності суміші рекомендується в неї додати гіпс або цемент.