Уроки №60-61 Стандартний (тонкошаровий) метод лицювання вертикальних поверхонь з використанням клейових сумішей

 

Уроки №60-61 Стандартний (тонкошаровий) метод лицювання вертикальних поверхонь з використанням клейових сумішей

Виконайте конспект теми

1.    Організація та технологія виконання робіт

      Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації його робочого місця. Робочим місцем робітника-опоряджувальника називають ділянку, у межах якої він працює і може доцільно розміщувати потрібні для роботи пристрої, інструменти і матеріали. Електродриль з насадкою, інструменти і матеріали на робочому місці розміщую так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який бере працівник правою рукою, повинен лежати справа, а той, що бере лівою рукою –  з ліва.

На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть пересуванню. Під час роботи  користуватись лише справними інструментами та механізмами і якісними матеріалами.

Для виконання робітна на  висоті (приміщення невисоке - 2,4 м) встановлюю на робочому місці інвентарний  столик, а на ньому у зручних для роботи місцях –ємкість з клейовою сумішшю.

    Велике значення в організації робіт має своєчасне підготування потрібних матеріалів. Підготовлені матеріали в процесі роботи подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід додержуватись усіх правил безпеки праці і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише на справних підмостках. Робоче місце лицювальника-плиточника повинно бути добре освітлене. Це дає змогу якісно виконувати опоряджувальні роботи. У приміщенні має бути кімнатна температура (18...20°С). Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати в шафу інструменти, перевірити і вимкнути струм, підведений до електроінструментів.

 Інструменти, пристрої, інвентар.       

- кельма;

-         гумовий молоток;

-         плиткоріз;

-         олівець;

-         склоріз;

-         гострозубці

 -          зубчасті шпателі;

-          будівельний рівень;

-          терка для заповнення швів;

-         гумовий шпатель для обробки швів;

-         ємкість для приготування клейової суміші;

-         рейка провило;

-         рулетка;

-         хрестоподібні обмежувачі;

-         кутова шліфувальна машина.

 Приготування клейової суміші:   клейові суміші із сухих матеріалів готують так: у відро наливають потрібний об'єм води,   засипають туди суху клейову суміш і перемішують за допомогою будівельного міксера з насадкою до однорідної маси,  без грудочок, витримують 5 хв. і повторно   перемішують 1 - 2 хв.

Спочатку рівну і належним чином підготовлену поверхню стіни вимірюють по ширині і розділяють на дві рівні частини. Вгорі посередині стіни  забивають цвях і опускають висок, під ним забивають другий цвях. Між цвяхами олівцем креслять лінію. Плитку насухо  викладають вліво і вправо від накресленої лінії.         Вертикальність перевіряють по цій лінії. Якщо висота облицювання плитками не визначена роботу  починають знизу вгору цілими плитками. За маячний ряд беруть перший горизонтальний ряд облицювання. Другий і наступні ряди починають з установлення крайніх цілих маячних плиток.

 Перед початком укладання плитки в залежності від розміру плитки підбирають зубчатий шпатель

Таблиця

Розмір плитки, см.	10 х 10	15 х 15	10 х 20	25 х 20	30 х 30	40 х 40 І більше
Розмір зубців шпателя,мм.	4	6	6	8	10	12

 

   Приготовлену клейову розчинову суміш за допомогою кельми накладають на зубчастий шпатель і ним наносять на поверхню стіни. Шпатель притискають до поверхні стіни         так, щоб на поверхні утворилась гребінчаста основа фактури. При цьому вершина зубців шпателя має доторкатися до основи, а сам шпатель слід тримати під однаковим кутом. Цим забезпечується рівномірний розподіл розчинової суміші по поверхні. При стандартному методі  облицювання,  за правильного добору консистенції розчинової суміші і розміру зубців шпателя,  вона вкриває поверхню плитки не менше ніж на 65-85%. У цьому разі плитка не сповзає з вертикальної поверхні.  Якщо це не дотримується слід підбирати шпатель з більшим розміром зубців.

  Площа поверхні,яку обробляють клеєм, залежить від марки клею, температури навколишнього середовища й основи і приблизно становить 1 м² за один раз.  Плитки можна  укладати доти, доки клейова розчинові суміш липне до рук., тобто до закінчення відкритого часу суміші.  

      Першу плитку сильно втиснути  у шар клею, потім зняти свіжо укладену плитку і перевірити, на скільки відсотків вона вкрита клеєм зі зворотного боку, щоб надалі знати, яку силу треба прикладати, щоб плитка добре трималась.

  Кожну наступну плитку прикладають до попередньої, притискують і пересувають її на ширину шва.

   Для створення рівномірних швів певних розмірів між плитками встановлюють пластмасові хрестоподібні обмежувачі відповідних розмірів, які разом із зайвим розчином між плитками перед повним його затвердінням видаляють.  

Самоконтроль якості

Ø  Постійно слідкуйте  за кутом нахилу зубчастої терки при нанесенні клею на основу. Кут нахилу має бути однаковим , цим забезпечується рівномірний розподіл клею.

Ø  Вершина зубців терки при нанесенні клею  має доторкатися до основи.

Ø  Після вдавлювання першої плитки у шар клею, обов’язково зніміть її і перевірте  на скільки відсотків свіжоукладена плитка  вкрита клеєм зі зворотного боку (за правильного добору консистенції клею і розміру зубців терки він вкриває поверхню плитки не менш  ніж на  65% -при тонкошаровому методі і на 99-100 % - при комбінованому ).

Ø  Зайвий клей між плитками видаляйте разом з хрестиками до повного його тверднення на глибину, яка відповідає товщині плитки .

Ø  Не забувайте про відкритий час клею та час коригування (тіn 10 хв) .

Ø