Уроки 46-47 Укладання тротуарної плитки

 

Уроки 46-47 Укладання тротуарної плитки

Укладання бруківки за технологіями  компаній "Озон", "Ковальська",  braer, 

   Виконайте конспект теми.

Технологія укладання плитки

https://avenu.ua/advice/texnologiya-ukladannya-brukivki

6 кві 2021

Послідовне виконання всіх етапів і дотримання рекомендацій щодо укладання плитки забезпечують тривалу експлуатацію та естетичний вигляд мощених ділянок.

Етап 1. Підготовка проєкту

• Визначають розмір ділянки мощення тротуарної плитки відповідно до її зонування. 
• Встановлюють навантаження на поверхню різних зон мощення.
• Визначають умови поверхневого водовідведення й потреби дренажних систем.
• Розраховують кількість тротуарної плитки, бордюрів та інших елементів за типом і кольором відповідно до дизайн-проєкту.

Етап 2. Підготовка основи

• Знімають верхній шар гумусу й родючого ґрунту. Рухомий ґрунт додатково ущільнюють й перекривають геотекстилем, ретельно очищаючи від коренів дерев і залишків рослин.
• Забезпечують дренажну ґрунтову основу з потрібною проникністю стоків.
• За потреби збільшують ґрунтовий насип шляхом підсипання щебеню грубої фракції.
• Проводять дренажні роботи, щоб знизити рівень ґрунтових вод (якщо він вищий за рівень укладання покриття).
• Зняття верхнього шару ґрунту проводять з урахуванням товщини основи. Після закінчення робіт лицьова поверхня плитки має бути врівень з ділянкою. Залежно від призначення ділянки й особливостей ґрунту шари основи можуть різнитися.

Етап 3. Планування й розмітка ділянки

• Розбивають територію на окремі ділянки: кілочками або металевими штифтами, позначаючи верхній край бруківки або бордюрів. Нахил поверхні проєктують залежно від каналізаційних комунікацій, проте рекомендовано влаштовувати його в межах 1,5—2°, що відповідає 1,5—2 см на метр довжини.
• Вирівнюють ґрунтове покриття котловану, використовуючи до 10 см шару грубозернистого піску й утрамбовуючи дно спеціальним обладнанням (віброплитою). Межі котловану фіксують бортами, бордюрами або бетонними стовпчиками, між якими вкладатимуть тротуарну плитку. Для надійності бордюри встановлюють на цементно-піщаний розчин.

Етап 4. Улаштування несучого шару

• Для несучого шару використовують дрібний гравій або щебінь фракцією 5—20 чи 5—40 мм. Його товщину для місць постійного руху автотранспорту обов’язково визначає проєкт. Залежно від класу дороги він може бути завтовшки від 30 до 90 см, для пішохідних зон — 15—20 см, для паркінгів або ділянок, призначених для проїзду автотранспорту, — 20—30 см. Для забезпечення належної витривалості й міцності основу ущільнюють на 20% від початкової товщини.
• Для верхнього шару основи використовують матеріал проміжною фракцією між зернистістю підстильного й несучого шарів, щоб запобігти їхньому змішуванню в процесі експлуатації.
• Несучий шар укладають на ущільнений ґрунт. За нестабільності ґрунту на нього укладають спеціальну тканину — геотекстиль (матеріал, що не дає основі осідати й водночас вільно пропускає воду).

Етап 5. Улаштування підстильного шару

• Для підстильного шару використовують пісок і дрібний щебінь (відсів фракцією 0—5 мм). Його товщина має бути від 2 до 5 см. В особливих випадках, наприклад при мощенні автобусних зупинок, в’їздів тощо, можливе додавання зв’язного матеріалу — цементу (у співвідношенні від 1:7 до 1:8).
• Для ділянок, що не піддаватимуться впливу погодних умов (під накриттям чи всередині приміщення), для підстильного шару використовують попередньо зволожений цементно-піщаний розчин.

Етап 6. Укладання бруківки

• Мощення починають від краю облаштованої поверхні або зафіксованого бордюру рівномірними рядами згідно з профілем укладання. Напрямок руху — від країв території до центру.
• Для забезпечення рівномірного розподілу плитки, вкладання кожного ряду контролюють за допомогою шнура або нитки.
• Ширину швів контролюють за допомогою спеціальних фіксаторів: вона не має перевищувати 3—5 мм, у разі заповнення швів піском, і 8 мм, якщо їх фіксують розчином або мастиками.
• Недопустимо вкладати бруківку без швів, бо це призводить до сколювання ребер через температурні й силові навантаження. Також не можна розпочинати експлуатацію покриття до облаштування швів.
• Плитку мостять впоперек або під кутом до напрямку руху, якщо ділянку призначено для транспорту. Це забезпечує рівномірний розподіл навантаження, зменшує шум від коліс і запобігає зсуненню бруківки вздовж швів.
• Зазвичай бруківку вкладають з кількох піддонів одночасно, бо через особливості технології виробництва в різних партіях можуть бути незначні відмінності відтінку.
• Запас плитки прораховують, адже частину буде використано для підрізання.

Етап 7. Облаштування швів

• Після завершення вкладання відстань між сусідніми каменями, так звані шви, заповнюють. Для цього вибирають матеріал, який забезпечить еластичне передавання навантаження між конкретними елементами. Рекомендовано використовувати сухий митий пісок з розмірами зерен 0—2 мм.
• Шви заповнюють піском, утираючи його щіткою з м’яким ворсом. Потім заливають водою для гарного осідання й ущільнення.

Етап 8. Ущільнення покриття

• Поверхню ущільнюють вручну — гумовим молотком до стійкого стану. Для бруківки з фаскою допустимо використовувати ущільнення віброплитою завважки до 200 кг, силою удару не більше ніж 20 кН і з обов’язковим амортизувальним гумовим покриттям на підошві приладу завтовшки не менше ніж 1 см.
• Ущільнення виконують рівномірно від країв до центру, до досягнення планового рівня поверхні й стабільності бетонних елементів. Після ущільнення можливе повторне заповнення швів та оголених ділянок.

Отже, основні рекомендації щодо вкладання бруківки такі:

• Вибирайте плитку потрібної висоти з урахуванням навантаження під час експлуатації.
• Забезпечуйте посилену основу під бордюри.
• Завозіть тротуарну плитку на будівельний майданчик після закінчення всіх підготовчих робіт.
• Прискіпливо вибирайте виконавця робіт. Не намагайтеся обійтися своїми силами — процес мощення вимагає досвіду й дорогого спеціального обладнання, яке має лише команда професіоналів.
• Укладайте плитку одночасно з різних палет.
• Дотримуйтеся рекомендацій щодо експлуатації і догляду.

УКЛАДАННЯ ТРОТУАРНОЇ ПЛИТКИ

https://braer.ru/ukladka-trotuarnoy-plitki

 

Дорожні покриття з тротуарної плитки - екологічно чисті, довговічні, легко демонтуються та відновлюються під час прокладання та ремонту підземних комунікацій. Зазначені переваги порівняно з іншими дорожніми покриттями зумовили широке поширення.

Довговічність та краса тротуарного покриття залежить від якості тротуарної плитки та дотримання технології її укладання. Найкраще замовити виконання роботи з благоустрою професійним підрядникам. Але якщо є бажання самостійно замостити тротуар, то це можна зробити, дотримуючись рекомендацій щодо процесу укладання тротуарних плит.

Укладання тротуарної плитки - процес, що вимагає дотримання загальних будівельних правил. Роботи з влаштування тротуарного покриття з бруківки повинні виконуватись згідно зі СНіП 3.06.03-85 «Автомобільні дороги» СНіП III-10-75 «Благоустрій територій»

Існує кілька способів укладання бруківки.

Вибір способу залежить від стану ґрунту та наступних умов експлуатації ділянки (відмостування будівлі, пішохідна зона, майданчик для проїзду та паркування легкових автомобілів або вантажних автомобілів).

Незалежно від обраного способу укладання, результат роботи залежить від ретельності попередньої розмітки та підготовки основи під укладання. Етап розмітки майданчиків та доріжок та підготовки основи є загальним для всіх типів мощення.

Після того, як визначено місце для укладання бруківки, позначаються його межі. Для цього за межами ділянки вбиваються кілочки, якими натягується мотузка. Бруківка укладається не горизонтально, а з ухилом (приблизно 5 мм на 1 м).

Основні етапи:

• Проектування – геодезія, планування, дизайн (малюнок розкладки, колірні рішення); конструктивні рішення (основа, дренаж, специфікація елементів благоустрою), робочі креслення.
• Розрахунок вартості – матеріали (бруківка, бордюри, інертні матеріали), вартість робіт.
• Доставка на об'єкт матеріалів.
• Виконання робіт із благоустрою.

Планування

• Намалюйте планування ділянки, яку необхідно замостити.
• Виміряйте ділянку, нанесіть розміри на план.
• Розрахуйте необхідну кількість плитки для укладання, а також необхідну кількість сировини для основи

Розмітка доріжок та майданчиків

Спочатку необхідно розмітити доріжки та майданчики згідно з розробленим планом. Визначте напрямок стоку води. Врахуйте те, що вода повинна йти по вимощення будівлі або по доріжці у водовідвідні колодязі або газони. Ухил можна зробити поздовжнім, поперечним, поздовжньо-поперечним, але не менше 5 мм на метр. Напрямок ухилу повинен бути таким, щоб вода стікала з бруківки в дренажні системи або на газон, але не до будівлі.

Вилучення грунту

• Виймання ґрунту проводиться з урахуванням того, щоб після укладання лицьова поверхня плитки вийшла на заданий рівень вашої ділянки.
• Майданчик, що утворився після виїмки грунту, необхідно вирівняти і утрамбувати.
• Якщо грунт м'який, його необхідно зволожити (пролити водою зі шланга) і утрамбувати.

Підготовка основи

Найважливіший етап у процесі укладання тротуарної плитки – підготовка основи. Правильна основа не дозволить доріжці або майданчику "просісти" та забезпечить довголіття мощенню. Необхідно врахувати, що, незважаючи на щільні шви бруківки, основа все одно просочується водою. Тому в основі потрібен водопроникний дренажний несучий шар(гравій, щебінь). Тоді частина води з поверхні буде відведена через бруківку і шар, що несе, в грунт. Обов'язково потрібні ухили та водостоки для відведення надмірної дощової води. Це потрібно, щоб під тротуарною плиткою не утворилося болото. Для основного несучого шару застосовується морозостійкий, однорідний за зерновим складом матеріал (щебінь, гравій). Цей матеріал повинен бути укладений рівномірно по висоті та з потрібними ухилами.

• Після виносів рівнів висот необхідно зняти верхній шар ґрунту. Потім за допомогою віброплити або ручного трамбування утрамбувати основу і засипати вирівнюючий шар із щебеню.
• Усі шари основи відсипати, вирівнювати та утрамбовувати, враховуючи ухил 5мм на кожен метр!
• На попередньо ущільнений основний шар щебеню в якості шару, що вирівнює (підстилає), наноситься шар піску або відсіву фракції 0-5, обов'язково чистого (без глини).
• Перш ніж укладати шар, що підстилає, необхідно виставити напрямні рейки (маяки) і закріпити за допомогою піску або відсіву.
• Після виставлення направляючих згідно з усіма ухилами та їх закріпленням, укладають підстилаючий шар між ними і розгладжують за допомогою правила, щоб бруківка, перед тим, як вона буде ущільнена, лежала на 1см вище необхідного рівня.
• Після цього напрямні обережно виймають, а канавки, що залишилися, акуратно заповнюють відсівом або піском.
• На покладений шар наступати не можна!

Укладання тротуарної плитки

Укладання починають:

• Від нижньої точки
• Від оптично важливих кордонів
• Від елементів, що кидаються в очі: ганок, парадний вхід у будинок
• Ручне укладання плитки проводиться по діагоналі у напрямку «від себе», щоб не порушити підготовлений верхній шар.

Перед початком укладання першого ряду бруківки для дотримання точного розташування швів необхідно натягнути шнур на всю довжину і ширину даного об'єкта. Після цього, дотримуючись шнура, приступайте до укладання. Перевірку розташування та прямолінійності швів рекомендується виконувати через кожні три ряди укладеної тротуарної плитки. Укладання виконується за допомогою гумового молотка (киянки) легкими ударами по плитці. Кожні 3-5 м² укладеної, але ще не ущільненої тротуарної плитки її поверхня контролюється за допомогою 2-х метрового правила або будівельного рівня.

Як обрамлення брукованих ділянок слід використовувати бордюрні камені. Ці огорожі встановлюють перед укладанням зовнішньої частини бруківки, щоб запобігти поперечним зміщенням і осадці каменів. По краях розміченої площі викопайте по натягнутому шнуру траншею невеликого розміру та глибини (щоб бордюр входив до цієї траншеї до необхідного рівня). Основу траншеї необхідно утрамбувати, відсипати, бордюр встановити на бетон. Бордюр може бути видимим або прихованим - це залежить від бажання. Якщо бордюр прихований, то верх плитки повинен перевищувати верх бордюру на висоту фаски.

Закладка швів та вібротрамбування

Після укладання тротуарну плитку потрібно ретельно утрамбувати. Це потрібно робити виключно по сухій та чистій поверхні, від країв до центру. Трамбують бруківку за допомогою вібраційних плит (трамбування підручними засобами без використання віброплити вкрай небажане і, з великою ймовірністю, призведе до хвилеподібності покриття через якийсь час). Для кольорового матеріалу краще використовувати плити із полімерним покриттям. Для якісної роботи ідеально підійде вібропліт з робочою силою 20 КН і робочою масою до 200 кг. Після першого віброущільнення покриття на поверхню насипають сухий чистий пісок, що просіює, таким чином, щоб пісок легко і щільно засипався в щілини між плитками. Розсипаний пісок розкидається рівномірно щіткою по всій площі і забивається в шви, пов'язуючи все покриття в єдине ціле. При перемітанні   швіву жодному разі не можна використовувати цементо-піщану суміш! , 

 Потім покриття ще раз проходить віброплитою і наноситься шар сухого просіяного піску. Рекомендується цей шар піску залишити на деякий час. Після цього потрібно ще раз помістити майданчик. Пісок, що засипається на поверхню та в стики, повинен бути чистим і не містити солей, органічних матеріалів та глини, які можуть спричинити появу висолів та рослин.

УВАГА!

• Не укладайте в дощову погоду без спеціального навісу.
• Не прокидайте шви сумішшю піску з цементом.
• Якщо Ваша ділянка має «складний» пучинистий грунт, необхідно враховувати, що його зміщення може деформувати плитку. У цьому випадку виконується більш складне укладання з підготовкою бетонної подушки як основа, яка гарантує довговічність.
• Під час мощення тротуарної плитки укладання повинне проводитися матеріалом з різних палет. Це правило відноситься до всіх кольорів. Під час роботи всю поверхню бруківки потрібно прикривати поліетиленовою плівкою, щоб не забруднити її ґрунтом.

Поточна експлуатація

• У зимовий час зменшення ковзання покриття можна посипати піском.
• Щоб уникнути ерозії поверхні, не рекомендується посипати доріжки абразивними сумішами, що містять сіль.
• Прибирання дорожніх покриттів у зимовий час за допомогою інструментів з металевою робочою частиною (ломами, лопатами) не рекомендується .
• Якщо сніг не був прибраний вчасно, і утворилася льоду, у жодному разі не прибирайте лід за допомогою металевого інструменту.
• Догляд за тротуарним покриттям потребує мінімальних зусиль.
• Плитку необхідно мити водою у міру забруднення, у місцях підвищеної прохідності частіше. Помити невелику ділянку мощення біля котеджу не становить великої складності.

Виконайте тестові завдання за посиланням:

https://naurok.com.ua/test/start/851147

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ З ТЕМИ

https://idei-dekoru.com/2018/03/14/%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83-40-%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%B9-%D1%82%D0%B0-%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC/

Прайс-лист на викладання бруківки  або 

ЦІНА ПИТАННЯ

http://brukmaster.com.ua/poslugy/

ТЕХНОЛОГІЯ УКЛАДАННЯ БРУКІВКИ

Для того, щоб поверхня, замощена бруківкою, відповідала плановим технічним та естетичним параметрам, необхідно чітко виконувати технологічні вимоги на кожному етапі укладання. Порушення технології замощення бруківки призводить до пошкодження бетонних елементів, нестабільності поверхні, швидшого зношення.
Виконання простих інструкцій та порад гарантує тривалу експлуатацію і належний вигляд бруківки.

Вибір товщини бруківки.

v Бруківка товщиною 4,5см використовується для мощення велосипедних стежок, пішохідних доріжок, алей. Широко використовується для викладання сходів, терас. Така площа не повинна переносити навантаження, що відповідають руху транспортних засобів не більше як 2 тонни.

v Бруківкою товщиною 6см-8см викладаємо стежки, доріжки, алеї, де передбачено в процесі експлуатації навантаження транспортних засобів із загальною вагою не більше 25 тонн.(де будуть паркуватися легкові авто)

v Бруківка 8см-10см і більше  найчастіше використовується для будівництва доріг, стоянок та інше,  де відбувається рух транспорту з масою понад 25 тонн - промислові площі, автостоянки, автозаправки.

       Полотно з тротуарної плитки , візуально можна умовно розділити на наступні категорії.

За кольором:

1) Однобарвні (з плитки одного кольору);

2) багатобарвне (з плитки двох або декількох кольорів).

За направленням шва:

1) Хаотичне (закономірностей немає);

2) односпрямоване (шов чітко проглядається в одному або декількох напрямках);

3) Радіальне (шви йдуть кругами або радіальними викривленнями).

 

 

 

 

 

Покрокова інструкція 

Етап 1. Проект

Першим етапом процесу укладки бруківки є підготовка проєкту, який повинен містити:

·         розміри ділянки замощення;

·         визначення навантаження на поверхню;

·         умови водовідведення (поздовжні та поперечні ухили);

·         тип, конфігурацію, кольори та кількість бруківки, план мощення і спосіб монтажу.

Виконання проєкту рекомендуємо розпочати з геодезично-вимірювальних робіт, під час яких виконується розбивка території та визначення її рівнів. У точках розбивки вбиваються в землю кілки або металеві штифти з позначенням рівня, на якому буде знаходитися поверхня. Через ці позначки протягується нитка, яка визначає місцезнаходження верхнього краю бруківки чи бордюрів.

Етап 2. Підготовка площІ

Необхідно зняти на місці укладання бруківки верхній шар гумусу та родючого ґрунту. Глибина викопування визначається залежно від товщини бруківки і основи під неї, як правило, в межах 25-65 см. Якщо ґрунт на дні викопаного котловану розрихлений, землю слід додатково ущільнити. Також варто очистити ґрунтове покриття від залишків рослин.

Якщо під знятим родючим шаром знаходяться малопроникні для стоків ґрунти, наприклад пластична глина або суглинки, необхідно збільшити глибину викопування аж до досягнення стабільних ґрунтів. У випадку значного збільшення глибини котловану замість надлишково вибраного ґрунту можна засипати щебінь або інший ґрунт з кращими властивостями. При викопуванні котловану дуже важливо визначити рівень ґрунтових вод. Якщо він знаходиться вище рівня укладання основи під бруківку, необхідно його знизити, виконавши дренажні роботи.

На малих площах роботи другого етапу можна виконувати вручну, а в іншому випадку за допомогою машин, таких як бульдозери, скрепери і грейдери.

Етап 3. Профілювання території

На цьому етапі необхідно поєднати проектування конфігурації поверхні (повороти, заокруглення, перехрестя) з дотриманням рівня поверхонь та схилів. При цьому слід враховувати природні особливості об’єкта, його ландшафт. Нахил поверхні проектується залежно від умов водовідведення, але, як правило, в межах 1.5 - 2,5% – 4,0%, що відповідає ухилу1,5 - 2,5-4 см на 1 м довжини. Ґрунтове покриття вирівнюють, використовуючи шар крупнозернистого піску товщиною до 5-8-10 см. Після цього проводять віброущільнення дна котловану. Процес вирівнювання і трамбування ґрунту має велике значення для формування майбутньої поверхні, її стабільності.

Етап 4. Обрамлення поверхні

 

Залежно від призначення замощення та планового навантаження на поверхню межі котловану визначаються та фіксуються за допомогою бордюрів, поребриків (в тому числі садових) чи палісадів, між якими власне і буде укладена бруківка. Поребрики і бордюри запобігають розходженню замощеної поверхні, зміцнюючи її краї та надійно зберігаючи форму.
Бордюри, завдяки значній товщині, найчастіше використовуються при будівництві доріг і тротуарів. Поребрики ж краще підходять для прибудинкових територій. Палісади гармонійно виглядатимуть поруч із садовими доріжками та клумбами.
Ці бетонні вироби встановлюються на основу з напівсухого бетону з дотриманням проміжків між окремими елементами близько 3 мм (інструкція зі встановлення). Шви не заповнюються.

Етап 5. Влаштування морозостійкої основи

 

Запорукою правильного укладання бруківки є влаштування надійної основи поверх попередньо вирівняного та утрамбованого ґрунту. Якщо основа не відповідає проекту, бруківка не витримуватиме відповідних навантажень, замощення буде недовговічним.
Основа виконує дренажну функцію (перешкоджаючи вбиранню бруківкою вологи) і забезпечує захист покриття в зимовий період.
Матеріалом для основи служить гранітний щебінь фракції 5-40 мм, який укладається шарами завтовшки по 10-15 см. Кожен із них ретельно ущільнюється (приблизно на 20% від початкової товщини), щоб забезпечити належну витривалість та міцність основи в експлуатації.
Для верхнього шару основи варто використовувати матеріал фракції проміжного значення між зернистістю підсипки та основи. Це дозволить запобігти змішуванню підсипки з нижніми шарами основи в процесі експлуатації та, внаслідок цього, просідання бруківки.
Товщина основи залежить, перш за все, від призначення поверхні та планових навантажень. Для замощення прибудинкових територій, тротуарів чи доріжок достатньо 20 см основи, а поверхні, розраховані на постійний рух автотранспорту, вимагають основи товщиною не менше 30-50 см.
Вибір товщини основи також залежить від результатів досліджень властивостей ґрунту, на якому вона вкладається. Так, в’язкі ґрунти (наприклад, глина) потребують товстішої основи.
Можливе укладання бруківки на існуючі бетонні та асфальтні поверхні (з обов’язковим шаром підсипки).

Етап 6. Підготовка шару підсипки під бруківку

 

Над основою повинен знаходитися монтажний шар підсипки. Підсипкою служить один із таких матеріалів:

·         щебеневий відсів фракції 0-5 мм;

·         просіяний білий пісок;

·         цементно-піщана суміш у співвідношенні від 1:3 до 1:5.

При укладанні бруківки на існуючі бетонні та асфальтні поверхні рекомендується використовувати цементно-піщану суміш виключно у пропорції 1:3.
Цементно-піщана підсипка використовується на нестійких чи похилих поверхнях, оскільки наявність цементу в цьому шарі запобігає вимиванню піску з основи та сприяє стабілізації покриття.
Незалежно від експлуатаційних навантажень і типу бруківки, товщина підсипки після ущільнення повинна складати від 3 до 5 см. Шар підсипки слід вирівняти правилом таким чином, щоб укладена на неї бруківка знаходилась приблизно на 1 см вище від запланованого рівня (рівня «0»).
Остаточне ущільнення підсипки виконується лише після укладання бруківки за допомогою вібраційної плити з еластичною гумовою накладкою.

Етап 7. Укладання бруківки

Щоб не пошкодити підготовану підсипку, замощення починається від встановлених бордюрів чи поребриків, а для укладання наступних рядів можна використовувати як опору щойно замощену поверхню. Напрям руху — від країв території до центру. Укладання кожного ряду плиток слід контролювати за допомогою шнура, щоб досягнути рівномірного розподілу плитки на площі.

Правильний вибір рисунку замощення може збільшити витривалість поверхні. На ділянках, призначених для постійного руху транспортних засобів, плитка укладається під кутом до напряму руху. Таке діагональне мощення забезпечує більш рівномірний розподіл навантаження на кожний бетонний елемент, робить поверхню стабільнішою. Також при цьому зменшується шум від коліс.

Біля країв площі замощення, тобто на межі стику елементів брукування і бордюрів (поребриків), слід рівно обрізати плитку, щоб вона щільно прилягала до бордюра чи поребрика і мала належний естетичний вигляд. Бруківку не варто обрізати більше, ніж наполовину.

Внаслідок особливостей технології виробництва бруківки та використання натуральних матеріалів (різні відтінки сировини, змішування різних кольорів) можуть виникати відхилення у відтінках окремих елементів, що не є дефектом виробів. Аби на поверхні замощення не було помітно різниці відтінків одного кольору, необхідно вкладати бруківку як мінімум із 3-5 піддонів одночасно. Особливо важливе дотримання цього правила при замощенні бруківки з поверхнею колор-мікс.

Етап 8. Виконання швів

    Для тротуарів, доріжок та інших пішохідних зон шви повинні становити не менше 2-3 мм, а для доріг та ділянок, призначених для руху транспорту, – 3-5 мм. По мірі виконання робіт бруківку необхідно вирівнювати, усі виявлені відхилення ширини проміжків потребують коригування. 

Після завершення укладання відбувається заповнення проміжків між сусідніми елементами — так званих швів. Матеріал для цих цілей має бути дібраний так, щоб забезпечити еластичну взаємну передачу навантаження між бетонними елементами. Рекомендуємо використовувати сухий білий промитий пісок (без цементних та інших домішок) фракції 0-2 мм. Крупнозернистий пісок може застрягати і нерівномірно заповнювати шви, а наявність домішок (наприклад, глини) — викликати появу плям на поверхні бруківки.

Надмір піску після заповнення швів усувають перед віброущільненням поверхні, а потім, у разі необхідності, заповнюють утворені прогалини. Допустиме багаторазове заповнення швів з одночасним поливанням їх водою, яка полегшує та пришвидшує даний процес.
Наявність відступу між сусідніми елементами дозволяє їм взаємодіяти між собою та сприяє розподілу навантаження на замощену поверхню.

Етап 9. Вібраційне ущільнення поверхні

 

Замощену поверхню слід додатково ущільнити. Цей процес здійснюють по сухій та чистій бруківці за допомогою вібраційної машини, використовуючи гумову накладку, функції якої полягають в амортизації та захисті плитки.

За відсутності накладки віброплита може подряпати та потерти бетонні елементи, а пісок зі швів — проникнути в пористу поверхню бруківки та утворити плями.

Віброущільнення ділянки проводять пошарово (кожні 15 см основи) рівномірно від країв до центру аж до досягнення планового рівня поверхні та стабільності бетонних елементів. Після цього можливе повторне заповнення швів.

Після завершення усіх вказаних технологічних процесів поверхня замощеної ділянки повинна бути рівною (без опуклостей та впадин), стійкою, цілісною, зі швами однакової ширини. Поверхня, яка відповідає цим вимогам, готова до експлуатації через 24 години.

Наслідком неправильного замощення бруківки може бути її пошкодження або руйнування, утворення на бетонних елементах потертостей, тріщин, подряпин та інших дефектів, за які компанія не несе відповідальності

.

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РОБІТ

Вибрати із запроєктованої ділянки зайвий шар грунту до твердої основи

Ø Під пішохідну зону – від 15 до 20 см від заданої висоти.

Ø Під заїзд легкового транспорту – від  45 см - 60см

Ø Під заїзд вантажних автомобілів – від 60 см.

·        необхідно провести всі необхідні підземні комунікації, такі як водовідведення, прокладання електрокабелів та ін.

·        улаштування несучого  шару із щебеню, гравію розміром 20-40 мм, товщиною  15-20 см  - Тротуарні доріжки

·        пошарове утрамбовування  щебеневої  основи вібромашиною (12КН) на товщину до 50 см ) при трьохразовому трамбуванні .

·        встановлення поребрика, бордюра, лотків для поверхневого водозабору . Ці елементи повинні бути встановлені на бетон, бажано з використанням арматури( для  встановлення рівня покриття  і щоб бруківка не розповзалася ,щоб механічно була закріплена і довговічна) поребрик бетонують

·         влаштування монтажного шару з цементно-піщаної суміші або піщаної суміші фракції 0,2 мм білого чистого кольору без домішок глини(домішки глини призводять до замерзання зимою і призводять до деформації полотна)

·        щебеневу основу засипають  підсипкою, яка виконує роль вирівнюючого шару. Підсипку виконують  у співвідношенні 1:5 (цемент : пісок) або із дрібного щебеню  розміром 2-5 мм.

Вимоги до якості покриття

 

ü Після завершення усіх вказаних технологічних процесів поверхня замощеної бруківкою ділянки повинна бути рівною (без опуклостей та впадин), стійкою, цілісною, зі швами однакової ширини. Поверхня, яка відповідає цим вимогам, готова до експлуатації. 

ü всі шви заповнені,

ü рівна площина покриття, без перекосів --

відхилення при накладанні 2-метрового правила не більше 4 мм

ü Висота мощення бруківки повинна бути не меншою 1 см над рівнем поребрика.

ü Бруківку, по якій буде рухатися транспорт слід укладати під кутом 450

        Отже, плитка вже покладена і радує своєю красою. Тепер основне  завдання – зберегти привабливий зовнішній вигляд надовго. Для того щоб бруківка служила довго, дотримуються важливих правил:

• Не користуються металевими предметами, щоб очистити поверхню від льоду і снігу, не використовують , в тому числі, і лопати;
• Забороняється використання сучасних розчинників – в іншому випадку, візерунок на плитці зітреться. Після застосування сильнодіючих хімічних речовин відновити початковий колір буде неможливо. Використовують  тільки спеціальні інструменти, склади і техніку;
• використовувати покриття дбайливо, уникати  забруднень бруківки сумішами з вмістом цементу;
• Не слід фарбувати поверхню тротуарної плитки. Не потрібно  намагатися позбавитися від шорсткості: на гладкій плитці взимку дуже вірогідні падіння і травми;
• Не посипати бруківку сіллю.

·         Для збільшення довговічності бетонної тротуарної плитки рекомендується застосовувати засіб для просочення бетону (Impregnat), який захищає тротуарну плитку від води, оливи, жиру та інших забруднень.

·         Для відновлення кольорового шару рекомендується обробляти поверхню тротуарної плитки через 2 – 3 роки експлуатації полімерним спеціальним засобом BIKOLOR (Біколор).

·         Висоли, що можуть утворюватись на початку експлуатації тротуарної плитки є свідченням того, що продукція виготовлена з природного мінерального матеріалу, і є нормальним явищем, якого не слід лякатись. З часом експлуатації вони будуть поступово стиратись і зникнуть.

Технологія  укладки  тротуарної  плитки  сучасними  машинами.

Механізоване укладання тротуарної плитки - це сучасний метод. Укладання відбувається за допомогою спеціального автоматичного устаткування. Механізація укладання бетонної тротуарної плитки різних форм і розмірів відкрила новий вид покриття для величезних територій. Величезні території парковок, заправних комплексів, паркінгів біля магазинів і підприємств, дороги влаштовуються за допомогою тротуарної плитки. При механізованому укладанні тротуарної плитки використовується високотехнологічне устаткування. Автоматичні машини дозволяють укладати тротуарну плитку набагато вигідніше, дешевше і швидше, ніж укладання вручну. Продуктивність машини для укладання плитки прирівнюється праці 30 чоловік і складає від 300 до 1000 м2. за одну робочу зміну. Одна з важливих переваг - це укладання плитки завтовшки від 6 до 14см., що істотно, оскільки вартість покриття території з плитки набагато нижче за вартість покриття з асфальту при рівній товщині. Автоматичне укладання тротуарної плитки застосовується і для великих, і для маленьких ділянок. Як здійснюється механізоване укладання?Спочатку  здійснюють  планування  майданчика.

Далі тротуарна плитка захоплюється машиною і переноситься на місце її укладання, потім щільно укладає плитки один до одного цілими рядами. Машини дуже функціональні і мають декілька режимів, які дають можливість підлаштовуватися під будь-які види і форми тротуарної плитки. Участь людини в автоматичному укладанні зводиться до мінімуму, завдяки чемуукладка відбувається в короткі терміни. Звичайно, механізоване укладання тротуарної плитки не підходить на маленьких територіях або, якщо плитка має бути укладена у формі візерунка, а також при укладанні плиткою доріжок в садах. Автоматичне укладання швидше підійде для великих територій. Радує те, що завжди є можливість вибору способу укладання плитки.

https://idei-dekoru.com/2017/06/24/%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%97-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4/

https://brukart.lviv.ua/tehnologiya/

https://vseosvita.ua/library/konspekt-do-uroku-virobnicogo-navcanna-tema-tehnologia-ukladanna-trotuarnoi-plitki-5196.html?rl=571375